У кожної людини є справа до душі, якій вона віддає максимум вільного часу. Одні колекціонують монети, марки, інші - з рюкзаком за плечима піднімаються на гірські вершини, а Л. Д. Баранюк любить полювати і рибалити. Про нього та його захоплення я і хочу розповісти.
У Іванополі, що на Чуднівщині, його батька і діда знали як вправних мисливців. Це ремесло старші роду передали допитливому хлоп’яті, якого з часом почали брати з собою на полювання, привчали любити природу, бути витривалим, мужнім, зосередженим. Таким виріс і залишився на все життя Леонід Дмитрович. Після школи, здобувши спеціальну освіту, працював у рідному містечку, куди за призначенням приїхала на роботу його майбутня дружина. Там вони з Вірою Володимирівною й побралися, а згодом переїхали на її рідну Андрушівщину. Вже тут підростали, вчилися і дорослішали їх донька Оксана та син Олександр. ...Як тільки настає серпень і відкривається полювання на пернату дичину, Леонід Дмитрович бере з собою сина, зятя В’ячеслава і улюбленого внука Владика. Мандруючи угіддями, не переймаються невдачами, що нічого не встрілили. Головне для кожного - побути наодинці з природою, поспілкуватися з друзями навколо вогнища, посьорбати мисливської юшки… А коли зайде сонце, слухають, як по-особливому тріщать дрова в багатті, як скидається риба у водоймі, як в зарослях очерету цвірчать коники. Коли ж на темно-оксамитовому небосхилі блиском загораються зорі, відпочиває душа, а всі клопоти, проблеми залишаються позаду. Л. Д. Баранюк має 30-річний мисливський стаж. Тепер, працюючи заступником директора ВАТ «Червонський цукровик», він у вихідні сповна віддається громадській роботі, бо рада товариства обрала його старшим єгерем. До всього треба докладати рук, турботи - природа сама по собі існувати не може, чекає допомоги від людини: руйнуються біотехнічні споруди-годівниці, псуються солонці, час стирає написи на дерев’яних щитах. А ще ж треба завчасно заготовити корми для зимівлі звірини. Для цього всього знаходить час Л. Д. Баранюк, бо змалку щиро закоханий у природу. Завтра у Леоніда Дмитровича ювілей. Нехай і надалі природа, яку він так шанує та береже, додає йому гарного настрою, а за святковим столом буде багато щирих, доброзичливих друзів.
За дорученням голова ради Андрушівського місцевого товариства мисливців та рибалок Любов Висоцька Новини Андрушівщини
З метою забезпечення правового захисту конституційних прав громадян, надання допомоги в складанні документів правового характеру малозахищеним верствам населення (звернень громадян, окремих процесуальних документів) в Андрушівському районному управлінні юстиції діє правова громадська приймальня. Начальник управління здійснює прийом відвідувачів у другий та четвертий вівторок місяця, заступник начальника управління - начальник відділу державної виконавчої служби - у перший та третій четвер місяця, заступник начальника управління - начальник відділу реєстрації актів цивільного стану - у другий вівторок та третій четвер кожного місяця. Прийом проводиться з 9-00 до 13-00 години за адресою: м. Андрушівка, пл. Леніна, 7. Тел.: 2-16-35; 2-17-70; 2-15-45.
Валентина Сіра, начальник Андрушівського районного управління юстиції Новини Андрушівщини
Новий 2009 рік, прийшов у кожну домівку, приніс із собою не лише світлі надії, веселі щедрівки, а й чимало невирішених у минулому проблем.
Про непередбачувані обставини, які наприкінці минулого року призупинили доступ до державних джерел фінансування, що відчули на собі працівники бюджетної сфери нашого району, ми вели мову з головою районної державної адміністрації К. І. КУРСОН.
- Катерино Іванівно, працівники бюджетних установ занепокоєні тим, що не повністю одержали зарплату за грудень. В колективах освітян, культпрацівників, медиків тривають розмови про те, що гроші для виплати зарплат є, але знаходяться вони на банківських рахунках, звідки взяти їх неможливо. Чи це справді так? - В районі говорять ще й про те, що керівники району, конкретно я, голова районної ради В. Б. Шпаківський, начальник фінансового управління райдержадміністрації Н. О. Суботенко поклали гроші на депозитний вклад та мають від цього відсотки. Пояснюю: рішенням ХІІІ сесії районної ради V скликання від 12.01.2008 року було надано дозвіл районній державній адміністрації в особі районного фінансового управління розміщувати тимчасово вільні кошти районного бюджету на депозитних рахунках в установах банків на конкурсних засадах. В проведеному конкурсі перемогла Житомирська філія АКБ “Київ”, куди ми й поклали бюджетні кошти, і щомісяця брали їх не лише на виплату зарплати, а й користувалися відсотками, які йшли на придбання ліків для діабетиків, оплату праці працівників терцентру, допомогу одиноким непрацездатним громадянам, підтримку засобів масової інформації та ін. Сума відсотків за січень-серпень минулого року склала 600 тис. грн., а це неабияка підтримка для району. А заробітну плату за другу половину грудня 2008 року працівникам бюджетних установ вже виплачуємо. Коли хтось із вас ще не отримав її, то найближчим часом отримає. Причин хвилюватися немає. Сподіваємося, що це були тимчасові проблеми. - Ви, як фінансист за фахом, як оцінюєте депозитну форму вкладання коштів? - Депозити - річ вигідна. Але тільки при умові економічної стабільності в державі. Гроші повинні працювати, тобто приносити прибуток, як це було в минулому році. - Скажіть, а чи не виникнуть проблеми з виплатою зарплати у цьому році? Чи матиме районний бюджет для цього відповідну суму? На сесії районної ради, яка відбулася 13 січня ц. р., затверили бюджет району на 2009 рік. Аналізуючи загальні цифри районного бюджету, можу сказати, що багато з них викликають тривогу. Ми вже бачимо, що на 20 відсотків недофінансовано освіту, культуру, не маємо коштів для підтримки місцевих громад. Економічна криза негативно вплине в поточному році на кожну сім’ю, але ми маємо з розумінням поставитися до проблем і спільно їх вирішувати. Хочу запевнити працівників бюджетної сфери, що ми зробимо все, щоб за свою працю ви вчасно одержували зарплату. На жаль, є проблеми, на вирішення яких ми не можемо вплинути, – це ріст безробіття. Приватні фірми, не витримуючи конкуренції та економічної кризи, закриваються, а люди залишаються без роботи. - Катерино Іванівно, у такому становищі опинився тільки наш район? - Ні, 19 районів Житомирської області вклали кошти у вищеназваний банк. І сьогодні, так як і ми, зіткнулися з цілою низкою проблем. Однак, мало-помалу, але частину коштів уже повернуто до бюджету нашого району і ми, як я сказала вище, використовуємо їх для виплати зарплат. Користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх працівників бюджетної сфери: не вірте пліткам, які поширюють недоброзичливці. Будьте завжди поміркованими, щирими та чесними у своїх судженнях. - Дякую за відверту і щиру розмову.
Двадцяте століття залишило нам у спадок вершинні події минулого, які, віддаляючись, не втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого в них історичного досвіду боротьби українського народу за свободу, незалежність, державність. До таких подій належить 22 січня 1919 року - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом - Днем Соборності. Прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, виявом політичної консолідації національної еліти, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Відзначення Дня Соборності, вшанування творців Акту Злуки - це не тільки сьогоднішня суспільна потреба, а й наш моральний обов’язок берегти світлу пам’ять незліченних жертв, принесених українським народом на алтар незалежності, соборності, державності. Зі святом Вас, шановні друзі!
К. І. КУРСОН, голова районної державної адмiнiстрацiї. В. Б. ШПАКІВСЬКИЙ, голова районної ради. Новини Андрушівщини
Генеральним директором ДП “Агрофірма “Ян” ПП “Ян”, що в Ружинському районі, працює ПАЛАМАРЧУК Роман Павлович, який народився в селищі Червоне Андрушівського району. Після закінчення місцевої школи та Національного аграрного університету, набувши певного досвіду, вже у 30 років він очолив дане підприємство, ставши його справжнім лідером, який для досягнення високих цілей здатний згуртувати навколо себе колектив однодумців. Колишній завод продтоварів, що у Немиринцях Ружинського району, своє нове життя розпочав чотири роки тому. Тепер він називається ДП “Агрофірма”Ян” ПП “Ян” і спеціалізується на виготовленні фармацевтичних препаратів. В цій сфері діяльності підприємство досягнуло вагомих здобутків. Тут випускається продукція тільки високої якості, підібрані кваліфіковані фахівці, які досконало володіють технологією виготовлення ліків, працює відповідна лабораторія. На підприємстві виробляються лікарські засоби у вигляді настоянок, спиртових та водних розчинів, сиропів та олій медичних. ДП “Агрофірма “Ян” ПП “Ян” на даний час випускає понад 30 видів продукції на загальну суму понад 1,5 млн. грн. у місяць. Підприємство співпрацює з багатьма організаціями та фірмами зі збуту і постачання лікарської сировини, займається зовнішньоекономічною діяльністю. Тут виготовляється настоянка “Ехінацеї”. Сировина - корінь ехінацеї, яка вирощується на площах підприємства. ДП “Агрофірма “Ян” ПП “Ян” використовує сучасне фармацевтичне обладнання, має достатньо технічних і кадрових ресурсів, щоб розширити свої позиції у фармацевтичній промисловості, активно сприяти охороні здоров’я людей.
Цьогорічний традиційний конкурс серед обдарованих дітей «Крок до зірок», який проходив минулої п’ятниці в районному будинку культури, відкрили його торішні переможці і призери. Це додало впевненості новачкам, які мали виступити у двох турах - якнайкраще виконати українську народну пісню та сучасну авторську під фонограму. Конкурс започаткувала і проводить Андрушівська школа мистецтв, тож зрозуміло, що конкурсанти - її вихованці, з якими розділяли хвилювання й викладачі. Оцінки авторитетне і доброзичливе журі виставляло за 6- та 8-бальною системами. До нього увійшли: голова райдержадміністрації К. І. Курсон, заступник голови райдержадміністрації В. І. Горкун, керуючий справами районної ради С. А. Михайловський, начальник відділу культури РДА Г. І. Білецька, директор Андрушівської школи мистецтв О. В. Яремчук, директор РБК, хормейстер В. Ф. Рожко, викладач школи мистецтв М. Є. Свєтлова. Успіху юних талантів сприяли і доброзичлива аура в залі, і підтримка рідних та близьких людей, що вболівали за юних співаків. Тут звучали календарно-обрядові пісні, пов’язані з порами року, народними святами, звичаями. Діти вражали не лише майстерністю виконання, а й вдало, зі смаком підібраними національними костюмами, артистичними манерами вільно триматися на сцені. Зал не втомлювався захоплено аплодувати всім шістнадцяти конкурсантам, кожен з яких після першого туру вже набрав певну кількість балів, але до перемоги було ще далеко - маленькі артисти з нетерпінням чекали свого чергового виходу на сцену. Ведучі оголошують глядачам і журі імена конкурсантів. Ось вони, оригінальні і неперевершені, - Аня Тарасюк, Аліна Огородник, Давид Микитич, Вікторія Бурякова, Таня Горкун, Олена Войтюк, Віка Весельська, Дарина Шумська, Софія Білоус, Надія Максимчук, Ірина Кучменко, Ліза Савченко, Аня Тарадай, Юля Берладин, Павло Шинкарук, Інга Голубівська. Кожного нагороджували довгими, нестихаючими оплесками, а коли Богдана Логвинова, минулорічна дипломантка цього ж конкурсу, виконала пісню про неньку, конкурсанти зійшли зі сцени в зал і вручили квіти своїм матусям. Жаль, що в рамках цього матеріалу немає можливості розповісти про всіх виконавців окремо, адже кожен має неповторний голос, свою манеру співу, костюм, що відповідає тематиці номера. Всі діти красиві, талановиті. І в цій ситуації журі було нелегко вибрати найкращих. Протягом всього конкурсу чарували присутніх своїм співом дипломанти попередніх років: Аліна Висоцька, Марина Сторощук, Олена Захлібна, Михайло Закабула, Інна Зіневич, Ксенія Пастовенська, Іванна Лук’янчук, Юлія Повальчук, Лілія Маліновська, Руслан Комаров, Анастасія Олійник, Аня Коксун, Артур Оганян, Катруся Іванченко та Даша Лобецька, які щороку піднімаються вгору сходинками майстерності. А ось нарешті після тривалої конкурсної програми оголошено результати: гран-прі дістався Юлі Берладин (викладач Н. І. Виставкіна), диплом І ступеня вручили Надії Максимчук (О. В. Яремчук), диплом ІІ ступеня - Ані Тарадай (А. В. Яцюк), ІІІ ступеня - Лізі Савченко (Н. І. Виставкіна); приз глядацьких симпатій завоювала найменша учасниця - Аня Тарасюк (викладач Е. Г. Лучкіна). Нагороди переможцям конкурсу, а також подяки та цінні подарунки місцевим композиторам - В. В. Повальчуку, О. О. Давидюк, М. В. Крутаніч, О. В. Яремчук, П. П. Пташнику, І. П. Пташнику за творчу ініціативу та пропаганду музичного мистецтва вручали голова райдержадміністрації К. І. Курсон та керуючий справами районної ради С. А. Михайловський. Такими ж подяками були відзначені хореограф школи мистецтв Н. К. Пташник, звукооператор О. Д. Чуйко, автор фонограм В. І. Самплавський, незмінний сценарист конкурсів 2005-2009 років Н. Б. Борисова, викладач Т. О. Богайчук. Це було справжнє свято пісні - щирої, світлої, променистої, яка лунала з дитячих вуст як пророцтво жити в мирі, любові, надії, як вічна мелодія на шляху юних до самовдосконалення. Адже досягти вершин мистецтва - це незрадлива мрія кожного учасника конкурсу «Крок до зірок».
Про те, які проблеми доводиться вирішувати людям, котрі їдуть на заробітки за кордон, ми вже розповідали на сторінках нашої газети. Найчастіше мова йшла про працевлаштування молодих жінок та дівчат. А нещодавно довелося почути розповідь, як в Росії працевлаштовувалися українські чоловіки.
Сергій жив у малозабезпеченій сім’ї, час від часу працював на сезонних роботах в сільському господарстві. Знайомий із сусіднього села 22-річний хлопець розповів про можливість влаштуватись на роботу на пилорамі в Росії. Обіцяв за роботу до 800 доларів на місяць і проживання в добрих умовах. Хлопець погодився. До Росії на роботу разом із Сергієм поїхало ще 8 молодих чоловіків. До Росії добиралися мікроавтобусом, який замовив вербувальник. Дорогу за проїзд оплачували самостійно, та ще й потрібно було кожному заплатити по 1000 гривень супроводжуючому. В дорозі були три дні. Коли прибули, то їх поселили в недобудованому дерев’яному бараці, який вже самі добудовували. Спати не було на чому. Хазяїн обіцяв, що незручності проживання компенсує зарплатою. У чоловіків відразу по приїзді забрали документи. До роботи приступили наступного дня. Оплачували від виробітку. Перший тиждень роботи, для заохочення, за 1 кубометр напилених матеріалів платили по 250 рублів. Через тиждень оплату зменшили, мотивуючи погіршенням якості роботи. Хазяїн гроші виплачував вербувальнику, який був у чоловіків бригадиром. Але той на руки їм грошей не давав, мотивуючи тим, що купуватиме для них продукти харчування, а решту віддасть перед від’їздом додому. Працювали і в дощ, і в спеку, по 14-16 годин на добу, без вихідних. Якщо не виконував хто з робітників план, бригадир накладав на нього штраф, а за непокору - бив. Сергій повертався додому разом з вербувальником, який хлопцю гроші не віддав, і тільки в Україні повернув паспорт.
Щороку біля православного храму Різдва Пресвятої Богородиці в Андрушівці проходять святкові щедрівки та колядки. Ось і цього року 8 січня зібралися тут жителі та гості нашого міста, щоб почути колядки і щедрівки, які виконував церковний хор. Прийшли привітати присутніх із святом Різдва Христового та Новим роком голова районної державної адміністрації К. І. Курсон, міський голова М. Г. Сушко, які побажали кожній родині міцного здоров’я, щастя, достатку, віри в краще майбутнє. Вітав усіх із святами і митрофорний протоієрей, благочинний храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Миколай. Веселих щедрівок та колядок співали діти, які також з цікавістю розглядали гарно оформлений вертеп.
Андрушівка - місто, центр району, залізнична станція, розташована у південно-східній частині області, на берегах річки Гуйви (притока Тетерева) за 47 км від Житомира.
Територія Андрушівського району займає площу 95647 га, на якій розташовано 38 населених пунктів з населенням 50,2 тисячі чоловік.
Територія сучасної Андрушівки була заселена вже в першому тисячолітті до нашої ери. Неподалік міста знайдено знаряддя праці доби бронзи, виявлено залишки ранньослав'янського населення.
В історичних джерелах Андрушівка під назвою Андрусовки вперше згадується в 1683 році. Андрушівка тоді була приписана до Котельні.
З ХVІІ століття село стало власністю польських магнатів Бержинських, які нещадно експлуатували місцеве населення. Селяни повинні були працювати на пана три дні на тиждень, сплачувати грошовий та натуральний оброк.
Андрушівка поступово зростала. В 1798 році вже налічувалось 123 двори з населенням 1046 чоловік; працювали винокурня з двома котлами, три водяні млини і один на кінній тязі.
З середини ХІХ століття в Андрушівці поряд з хліборобством розвивалось кустарне виробництво, діяли шкіряний завод, винокурня (пізніше спиртовий завод), раз на два тижні проводились ярмарки.
В 1871 році в Андрушівці відкрито однокласне училище, а невдовзі - двокласне. В 1920 році двокласне училище перетворено на трудову семирічну школу.
Після адміністративно-територіальної реформи з березня 1923 року Андрушівка стала районним центром Бердичівського округу Київської губернії, що позитивно позначилося на її економічному та культурному розвитку.
Багато горя і страждань зазнало населення Андрушівки за період тимчасової німецько-фашистської окупації, з 10 липня 1941 року по 27 грудня 1943 року.
З 9 січня до 29 лютого 1944 року в селищі розміщувався командний пункт штабу 1-го Українського фронту; тут перебував талановитий полководець, генерал армії М.Ф.Ватутін. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.
Після визволення від фашистських окупантів розпочалися відчутні позитивні зміни. Щвидкими темпами були відбудовані зруйновані заводи, побудовані нові.
Найбільшими підприємствами Андрушівщини тепер є цукровий і спиртовий комбінати, маслозавод, комбікормовий завод, фабрика "Восход", поліетиленовий завод, завод залізобетонних виробів, завод продтоварів, районне об'єднання "Сільгосптехніки", автопідприємство №11838, шляхоексплуатаційна дільниця. В районі добувають буре вугілля.
Побудовано і введено в дію 26 АТС, телеграфну станцію, 27 відділень зв'язку.
В районі функціонують два СПТУ, музична школа, станція юних техніків, клубні установи, бібліотеки, дошкільні та шкільні заклади.
За останні роки серед населення відчувається духовно-релігійне піднесення. Відновили свою діяльність храми. В місті будуються два нові храми. Побудовані два храми в селах Городківка та Гальчин.
Те, що сьогоднішні відносини між роботодавцями та найманими працівниками часто не відповідають нормам чинного законодавства - не секрет. Бажаючи збагатитися за будь-яку ціну, окремі працедавці свідомо ігнорують закони, не сплачуючи до бюджету у повному обсязі податки з доходів фізичних осіб. Деякі суб’єкти господарювання, розраховуючись з найманими працівниками, документально показують виплату мінімальної заробітної плати або її частини для мінімізації податків з фізичних осіб, основна ж доля коштів виплачується в “конвертах“, а це протизаконно. Трапляються випадки, коли підприємство виплачує заробітну плату своїм працівникам у розмірах, нижчих за законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати, а частина підприємців-роботодавців виплачує заробітну плату у “конвертах”. Людина, яка отримує заробітну плату у “конверті”, позбавлена соціальних гарантій: оплати тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, допомогу по вагітності та пологах; виплати втраченого заробітку у зв’язку з втратою працездатності в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; виплати допомоги по безробіттю у випадку втрати роботи. Крім того, нелегальна робота - це відсутність захисту від незаконного звільнення, гарантії на безпечні і здорові умови праці, гарантованого права на відпочинок, а головне - одержання гідної пенсії в старості, по інвалідності та інших випадках, передбачених законодавством. Страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. З набранням чинності вищезазначеного Закону здійснено перехід від системи пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування. Одним із основних принципів загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є обов’язкове страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. З 1 січня 2004 року відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу (тобто періоду роботи, що враховуватиметься при обчисленні пенсії) зараховуються лише ті періоди, за які наймана особа, яка працює за трудовою угодою, або суб’єкт підприємницької діяльності сплачували внески до Пенсійного фонду України. Обов’язок нараховувати та сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону покладено на роботодавця. Наприклад, якщо трудовий договір з працівником укладено на 0,5 мінімальної заробітної плати, то найманій особі, яка пропрацювала повний місяць, до страхового стажу зарахується лише половина місяця і, відповідно, відпрацювавши рік, людині зарахується лише півроку до пенійного стажу. Тобто робимо висновок: щоб працівнику заробити неохідний мінімальний страховий стаж (для жінок - 20 років, для чоловіків - 25 років) необхідно пропрацювати 40 років і 50 років відповідно. А що говорити про тих працівників, які укладають трудові угоди на 0,25 мінімальної заробітної плати і менше. Тож подбайте про свою пенсію вже сьогодні.
Ганна Козак, заступник начальника, начальник відділу обліку надходження платежів управління Пенсійного Фонду України Новини Андрушівщини
Українонько, рідна і кохана, У широкий степ ти мене ведеш. Стану край вікна, у вікно загляну - Синій небокрай і довкілля меж. Синій небокрай і тумани сиві. Зелена трава сяє від роси. Хай буде добро, Хай живуть щасливо Люди всі твої у раю краси. Українонько, лебедина мати, Онде на воді лебеді малі. Он у небесах летять журавлята, А поміж хмарин - старі журавлі. Осені вітри листя обривають, Грає листопад на жовтій струні. Сірі журавлі в вирій відлітають І лишають слід в рідній стороні. Українонько, зелена діброво! Неозорий лан у срібній росі. Українонька! - це єдине слово, Це єдиний край, де живемо всі!
Галина ОГОРОДНІКОВА, с. Бровки Перші Новини Андрушівщини
Позакласні заходи в педагогічній практиці тісно переплітаються із засвоєнням пізнавального матеріалу. Це продемонстрували учні Великомошківецької ЗОШ І-ІІ ступенів, коли готували і проводили в себе «Екзотичний географічний ярмарок». Вчителька Марія Йосипівна Саюк мала за мету ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин, розширити знання про екзотичні овочі та фрукти, які тепер є на прилавках великих і малих магазинів; виховати любов до рослин, почуття прекрасного. Ярмарок проводили у імпровізованій українській світлиці, прибраній вишиванками та рушниками. Тут же розмістили павільйони з різноманітними плодами: «Знайомі незнайомці», «Заморські гості», «Українська кухня». Ведучі Юля Телечук та Інна Шевчук запросили присутніх познайомитися ближче з рослинами-переселенцями з інших країн, чиї плоди ми залюбки споживаємо, але мало що про них знаємо. Цікавою і загадковою є історія картоплі, помідорів, кукурудзи та інших культур-прибульців, які в Україну завезені з різних держав і навіть материків. А ще дорослі і діти дізналися про рослинні дива, зокрема, про те, що в Південно-Східній Азії росте «цукеркове» дерево; у США та Канаді зустрічаються оцтове та мильне дерева, а в тропічній Африці - ковбасне. Останнє назване так через те, що його продовгуваті півметрові плоди справді схожі на ковбасу, але вони, на жаль, не їстівні. А на Кубі є дерево, на якому ростуть… дині. Ярмаркували з піснями, віршами, гуморесками, пригощали учасників заходу стравами української кухні - борщем і галушками з часником та салом, варениками, різноманітними тістечками. Смачними вдалися картопляні млинці від першокласниці Марини Кузьменко та її мами Руслани Миколаївни. Коли товари розпродали, гроші полічили, тоді і ярмарок закрили А враження від нього залишились надовго. В учительки М. Й. Саюк були надійні помічниці - Валерія Холод, Дмитро Пастернак, Олександр Прокопчук, Олег Колодюк, Оксана Синюк.
Щорічно Міністерство охорони здоров’я України реєструє сумну статистику травмувань, пов’язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на зимових дорогах. Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від неприємностей у період ожеледиці.
Поради: - майструйте на підошви та каблуки вашого взуття “льодоступи”: прикріпіть на каблук перед виходом на вулицю шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру; - наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає); - натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщинки наждакового паперу рано або пізно обсипаються); - накладіть на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю. Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи та без великих каблуків. Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас із собою сумка, то вона повинна бути тільки такою, що її можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини травм люди у віці за 60 років одержують при падінні. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров’я. Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.
Любов Гвоздецька, фахівець І категорії РВ ГУ МНС України в Житомирській області Новини Андрушівщини
Кожен з нас, незважаючи на розмір гаманця, останнім часом відчув на собі підступність фінансової кризи. Та передусім відчуває і реагує на такі зміни звичайнісінький покупець, купівельна спроможність якого є індикатором споживчого ринку. Ті, хто віддавав перевагу комфортним умовам супермаркетів, стали не гостями, а постійними клієнтами на ринках. А покупці останніх зменшують кількість відвідувань і покупок на них. Придбання товарів не першої необхідності відкладається до кращих часів. І хоч до яких хитрих рекламних трюків не вдаються виробники й продавці дорогих товарів (як-то побутової техніки, автомобілів), з розкруткою продажу, очевидно, доведеться зачекати. В сім’ях середнього класу в моді ощадливість. Це й не дивно, адже споживач залишився незахищеним. Але ж саме він є фігурою номер один на ринку і з ним треба рахуватися. До того нещедрий «споживчий кошик», позиції якого не переглядали з 2000 року, за нинішніх умов схуд іще більше. Звичайно, повного затишшя у продовольчій торгівлі не настане. Але як людині вкластися у суму прожиткового мінімуму? Нині основні соціальні й демографічні групи населення мають прожити на мінімальну зарплатню. Яким чином? У кожного власний секрет... Здавалося б, рецепт українського борщу за вмістом необхідних складових однаковий. Проте вартість його основних компонентів суттєво різниться. Приміром, на Андрушівщині, щоб приготувати борщ з м’ясом, слід розраховувати на такі ціни (за кілограм): картопля - 2 грн., капуста - 1,5 грн., столовий буряк - 1,7 грн, морква - 2 грн., цибуля - 1,5 грн., свинина - 45 грн., яловичина - 46-50 грн. Отож ми повинні правильно оцінити свої фінансові можливості, перш ніж приступити до приготування борщу, а, головне, навчитися вести домашнє господарство ощадливо.
Минулого вівторка в залі засідань районної ради відбулася двадцята сесія районної ради п’ятого скликання. На ній першим і основним розглядалось питання про районний бюджет на 2009 рік. З інформацією виступила начальник фінансового управління райдержадміністрації Н. О. Суботенко. Керуючись ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.77 Бюджетного Кодексу України, враховуючи висновки постійної комісії районної ради з питань бюджету та комунальної власності, районна рада своїм рішенням встановила загальний обсяг доходів і видатків районного бюджету на нинішній рік у сумі 70901,923 тис. грн. Обсяг доходів і видатків загального фонду районного бюджету визначено у сумі 67793,323 тис. грн., спеціального фонду районного бюджету - 3108,6 тис. грн. Сесія затвердила розпорядження голови райдержадміністрації від 16 грудня 2008 року № 656 та від 25 грудня 2008 року № 678 “Про внесення змін до районного бюджету на 2008 рік”. Депутати ознайомилися з планом роботи районної ради на І півріччя цього року і затвердили його. На розгляд сесії було винесено та затверджено питання про внесення змін до Комплексної Програми охорони навколишнього природного середовища в Андрушівському районі на 2008-2012 роки. Розглянувши протест прокурора району, врахувавши рекомендації постійної комісії районної ради з питань законності, регламенту, депутатської етики та місцевого самоврядування, депутати внесли та затвердили зміни до п.1 рішення дев’ятнадцятої сесії районної ради п’ятого скликання від 28 листопада 2008 року та виклали його в новій редакції: “Надати згоду Житомирській обласній організації УТМР в особі Андрушівської районної організації на продовження терміну користування мисливськими угіддями терміном на 25 років, які розташовані на території Андрушівського району загальною площею 67597 га, в тому числі: рілля - 52437 га, перелоги - 2665 га, багаторічні насадження - 712 га, сіножаті - 1691 га, пасовища - 3937 га, ліси - 1278,3 га, болота - 3036 га, водойми - 1348 га, чагарники - 256,4 га, інші землі - 236 га.
Розташоване на річці Гуйва, доволі молоде за статусом місто (1975) Андрушівка має цікаві пам'ятки археології, історії та архітектури. Так, неподалік від міста, виявлено залишки поселень черняхівської культури. В історичних джерелах Андрушівка згадується лише в 1683р., як приписане село до Старої Котельні (який там костел!). В сучасному прапорі та гербі, хоча вартує сказати, що Андрушівка до 2003р їх і не мала, використовується андріївський хрест. Зрозуміло, що Андрушівка це похідна від імені Андрій.
У 17ст власниками села стають польські магнати Бержинські. Вони ж будують тут у 1848р. цукровий завод, завдяки розвитку цієї промисловості через одинадцять років Андрушевці надають статус містечка. В 1861р, я так розумію, що саме знов ж таки завдяки заводу, село купують цукрові "королі" Терещенки.
В 1871р. Терещенко фундує однокласне училище, на яке приходилися один вчитель, законовчитель та прибиральниця. Цікавим і є той факт, що на цукровому заводі працював на той час студент-практикант Іван Фещенко-Чопівський. (Відомий металург, професор металургії та металографії краківської гірничо-гутничої академії, автор 130 прац.) Якщо, ви мандруєте Житомирщиною, то вам обов'язково треба завітати до Андрушівки. По-перше, тому що тут досить добре збережений палац.
Палац
Побудований в середині ХХст в стилі французького неоренесансу двоповерховий палац стоїть біля ставу, посеред парку, де ще збереглися завезені Терещенком пробкові та кедрові дерева. За компоновкою палацовий комплекс складався з самого палацу, оранжереї, господарчого корпусу. В 1975р над оранжереєю був надбудований другий поверх.
Революційним минулим так і тхне з історії Андрушівки. Після жовтневого перевороту, в 1919р тут було створено ревком, згодом тут розміщувався штаб Першої кінної армії. Та де кінна армія, там і Будений. Так, так, саме на цьому балкончику, що висить над центральним входом перед селянами Андрушівки виступав Будений з гарячою революційною промовою. В інтер'єрах, нажаль, нічого не лишилося від колишньої величі перебування тут цукрових магнатів. Лише мармурові сходи та грецький орнамент в одній з кімнат. Тепер тут розміщується школа №1. Але зовнішній вигляд будівлі зберігся добре.
Обсерваторія
Ще однією цікавинкою відоме місто. Завдяки саме їй тепер десь в зіркових світах сяє ще одна Андрушівка. Ось чого ви не очікували побачити в начебто в пересічному районному центрі так це єдину в Україні приватну обсерваторію!
Заснована в 2001р. бізнесменом Юрієм Миколайовичем Іващенко, астрономічна обсерваторія є повноцінним науковим закладом, на протязі 6 років було досліджено 35тис космічних об'єктів. Саме з Андрушівської обсерваторії і була відкрита нова зірка, що получила ім'я на честь міста.
Андрушевка. Парк Терещенка. Зима Андрушівка. Садиба Терещенка. Зима Andrushivka (Zhitomir region, Ukraine). Park of the Tereschenko. Winter
Відео розміщено на різних відеохостінгах, тому перегляд відеороліків можливий з різною якістю. Оригінали відеороликів виготовлені в телевізійному стандарті PAL 720x576x25, стереозвук та придатні для перегляді на ПК чи побутовому DVD-програвачі.
Промисловий комплекс району представляють 10 промислових підприємств.
Основними продуктами харчування, які виробляються в районі є цукор, тваринне масло, твердий сир, м’ясо і м’ясопродукти, кондитерські вироби.
В районі працює 1168 суб’єктів малого підприємництва. З них: малих підприємств – 135, фізичних осіб (приватних підприємців – 1033). Чисельність працюючих на малих підприємствах 1700 осіб.
Великолепный дворец в неоготическом стиле. Сейчас полностью захвачен Свято-Рождества Христова женским монастырем Украинской Православной Церкви Московского Патриархата. Ремонт по сравнению с прошлым годом все на том же месте, зато появился загон для кур и из-за этого обойти вокруг здания невозможно. Скорее всего, в будущем на территорию замка монахини пускать не будут, т.к. это теперь их собственность, и здание не внесено ни в один реестр памятников архитектуры. Нам удалось тихонько проникнуть, открыв ворота. Тетка вышедшая на нас посмотреть бросала далеко не дружелюбные взгляды, но ничего не сказала.
Первые российские самолеты строили недалеко от Житомира в терещенковских мастерских.
В 80-е годы XIX столетия было основано Товарищество братьев Терещенко - Николая, Федора и Семена. Ту часть России и Украины, где находился их бизнес и собственность, поделили на зоны. Братья покупали в Киеве и губерниях дворцы, строили сахароварни, спиртзаводы, лесопильни и соляные шахты. К 1900-му предприятия Терещенко производили четыре миллиона пудов сахара в год. Тогда же Николай Терещенко выделил два миллиона золотых рублей на нужды Киева. Именно на его деньги сооружена больница для чернорабочих(сейчас - детская больница "Охматдет" по ул. Чорновола, 28/1), торговая школа для девиц на ул. Воровского, 18. Коммерческое училище на Ярославовом валу (сейчас здесь Театральный институт) появилось также благодаря Николаю Терещенко. Кроме того, он приобрел дворец на Бибиковском бульваре, где сейчас находится музей Тараса Шевченко...
Николай Артемович жил в Киеве, а резиденция Федора Артемовича находилась в селе Червоное, недалеко от Житомира. Здесь, а также в соседней Андрушевке по сей день работают основанные Терещенко спиртовые и сахарные заводы. А вот следов авиамастерских в Червоном не осталось. Но именно тут в начале прошлого века пытались собирать российские военные самолеты. Аэродромом же стал ипподром. Авиапроизводство началось в 1910 году по инициативе Федора Федоровича Терещенко, сына Федора Артемовича. На базе французских "этажерок" сделали семь машин. Седьмой самолет даже повоевал в российской армии - в Первую мировую. Разумеется, авиадело требовало специалистов. Инженером на предприятии чуть больше полугода работал тогда еще совсем юный и неизвестный Игорь Сикорский, впоследствии один из отцов мировой авиации. Война, а затем революция не позволили мастерским стать авиазаводом. Но самый большой в мире самолет того времени "Илья Муромец" был создан Игорем Сикорским на средства Терещенко. Построили же гигант в Петербурге, на Русско-балтийском вагоностроительном заводе.
Транспортний комплекс району представлений ВАТ „АТП-11838”.
Послуги по перевезенню пасажирів надає приватний підприємець Мисливий А.Г., який забезпечує перевезення пасажирів по маршруту Міньківці-Житомир через Андрушівку. Послуги таксі надають 18 приватних підприємців.
Основну мережу автомобільних доріг складають дороги загального користування протяжністю 346,1 км. із них 98 % з твердим покриттям. На території району проходять залізничні магістралі: Київ-Козятин; Фастів-Житомир.
ДВОРЕЦ 19в. в парке. Принадлежал Николаю Терещенко.
ДВОРЕЦ, вторая половина XIX в. (ул. Ленина, 28). Расположен над прудом, среди старого парка. В конце XIX в. принадлежал Н. И. Терещенко. До настоящего времени памятник дошел в несколько измененном виде: над оранжереей, соединявшей дворец с хозяйственным корпусом, в 1975 г. надстроен второй этаж. Во дворце 26 января 1919 г, был создан первый Вол-ревком, возглавленный матросом-балтийцем ДА. И. Попелвм, в июне 1920 г. размещался штаб Первой конной армии. Здесь на митинге перед трудящимися Андрушевки выступал легендарный, полководец С. М. Буденный (мемориальные доски на главном фасаде здания). Дворец в стиле французского неоренессанса, кирпичный, сложный в плане, асимметричный в компоновке объемов (собственно дворец, оранжерея, хозяйственный корпус), двухэтажный. Планировка коридорная с двухсторонним размещением помещений (в хозяйственном корпусе — с односторонним). Перекрытия плоские. В настоящее время в здании находится школа.
Сторожук Олександр Васильович, який очолював педагогічний колектив Червоненської СЗШ майже 40 років, народився 2 січня 1930 року в селі Камені Андрушівського району. Батьки працювали у сільгоспартілі. У сім'ї завжди панував лад і мир, тут знали ціну хлібові. У селі була початкова школа, яку Олександр закінчив на початку Великої Вітчизняної війни. Батько пішов на фронт, а повернувся тяжко пораненим і контуженим. Одразу ж після звільнення Андрушівського району від німецьких фашистів Олександр продовжив навчання у семирічній школі сусіднього села Мала П'ятигірка. Вчився на "відмінно", багато читав. Закінчив школу в 1946 році і зразу ж поступив до Бердичівського педучилища, яке закінчив у 1950-му. Мрія здійснилась. На руках було призначення вчителя початкових класів у Вербівську семирічну школ Ружинського району. Тут працював до призову в армію. Після звільнення у запас працював учителем історії у Малонізгурецькій восьмирічній школі Ружинського району. На цей час Олександр Васильович уже усвідомив, що успіх кожної справи залежить від головної життєвої істини — людина повинна відповідати за все, що робить, що говорить, розуміти все, боротись за свої ідеали. З 1954 року по 1960 рік Олександр Васильович працював учителем біології, виробничого навчання та початкової військової підготовки в Городківській середній школі Андрушівського району і паралельно навчався в Одеському державному університеті ім. Мечнікова, який закінчив за спеціальністю "Фізіологія людини і тварини", тож був призначений директором Малоп'ятигірської школи, а невдовзі — Червоненської середньої школи — однієї із найбільших в Андрушівському районі, яку очолював до 1998-го.
Повний перелік комунальних підприємств м. Андрушівка та Андрушівського району.
1.Андрушівська районна рада /м. Андрушівка пл. Леніна, 1. 2.Центральна районна лікарня Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Тітова, 34/. 3.Центральна районна аптека №48 Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Леніна, 9 / в т.ч. структурні підрозділи: - Аптека №49 / с. Стара Котельня вул. Леніна, 26/1 / - Аптека №50 /с. Червоне пров. Базарний, 6/ - Аптека №51 /с. Яроповичі вул. Леніна, 36а/ - Аптека №53 /с. Городківка вул. Радянська, 16/ 4.Аптечний пункт /с. Бровки вул. Леніна, 44/ 5.Комунальне підприємство Андрушівська районна друкарня Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Кірова, 2/ 6.Комунальне підприємство «Редакція районної газети «Новини Андрушівщини» Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Кірова,2/ 7.Андрушівське комунальне ремонтно - експлуатаційне підприємство /м. Андрушівка пл. Леніна, 1/ 8.Андрушівське комунальне проектно-виробниче, архітектурно -планувальне підприємство /м. Андрушівка пл. Леніна, 1/ 9.Комунальне підприємство «Андрушівська редакція радіомовлення «Світанок» /м. Андрушівка вул. Кірова,2/
ДП „Червонський ЗПТ” ВАТ „Червонський цукровик” ТОВ „Андрушівкацукор” ТОВ „Андрушівський маслосирзавод” ДП „Агросервіс” фірми „Житомирінвест” ВАТ ЗАТ фабрика „Восход”
Будівельний комплекс району нараховує 3 будівельних організації:
філія „Андрушівський райавтодор” (будівництво та експлуатація доріг), ТОВ „Андрушівський агробуд”(виробництво цегли, столярних виробів та пиломатеріалів) та ТОВ „Монтажспецшляхбуд”.
Із 41 населеного пункту району газифіковано природним газом 24 населених пункти, що складає 59% від загальної їх кількості.
На балансі Андрушівського управління по експлуатації газового господарства знаходиться 361,5 км. газових мереж.
За рахунок коштів населення в районі газифіковано природним газом 10 тис. квартир і встановлено 9,1 тис. лічильників.