Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
пʼятницю, 28 травня 2010 р.

З колегії райдержадміністрації

28 травня під головуванням голови районної державної адміністрації Б. В. Мазура відбулося засідання колегії РДА, на яке, крім членів колегії, були запрошені начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, керівники організацій, підприємств та установ району.
Першим на порядку денному стояло питання про організацію відпочинку та оздоровлення дітей і підлітків у 2010 році. З інформацією виступив заступник голови райдержадміністрації В. І. Горкун, який відмітив, що в районі проживає 4024 дитини віком від 7 до 17 років. З них дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування - 132, дітей-інвалідів - 136, потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи - 202, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей - 1152. Планується оздоровити понад 50 відсотків дітей шкільного віку. З даного питання виступили також начальник відділу освіти Л. В. Ковальчук, головний державний санітарний лікар району В. А. Хом’як, начальник міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Ф. Ф. Васьковський, директор ДОЗ "Чайка” С. Б. Жуковський, голова райкому профспілки працівників АПК А. Б. Дергай. Голова райдержадміністрації Б. В. Мазур наголосив, що питання оздоровлення дітей візьме під особистий контроль. Про стан погашення заборгованості із заробітної плати, платежів до бюджетів всіх рівнів, Пенсійного фонду підприємствами всіх форм власності інформував перший заступник голови райдержадміністрації О. А. Борисов, який зауважив, що управління праці та соціального захисту населення РДА здійснює роботу щодо поліпшення добробуту населення, в тому числі і за рахунок зростання зарплати та погашення заборгованості з неї. Завдяки вжитим протягом 4-х минулих років заходам загальна заборгованість із виплати заробітної плати на початок 2010 р. зменшилась на 505,9 тис. грн. або на 67% і становила 387,6 тис. грн. Найбільші суми боргу утворені на економічно-активному підприємстві ВАТ «Андрушівське АТП-11838» (217,0 тис. грн.) та державному підприємстві Андрушівській виробничій дільниці № 2 ДП «Коростишівський спирткомбінат» (170,6 тис. грн.). Протягом 4-х місяців поточного року заборгованість із виплати заробітної плати по району зросла на 246,2 тис. грн. і станом на 01.05.2010 року становить 635,8 тис. грн. Її допустили: ВАТ «Андрушівське АТП-11838» - 216,6 тис. грн.; Андрушівська виробнича дільниця № 2 ДП «Коростишівський спирткомбінат” - 402,2 тис. грн.; ВАТ «Мостовське» - 17,0 тис. грн. Протягом 4 місяців 2010 року до Пенсійного фонду надійшло 10441 тис. грн., що на 1792,3 тис. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Заборгованість платників перед Пенсійним фондом станом на 01.05.2010 року складає 2961,2 тис. грн., а по економічно-активних підприємствах - 2579,7 тис грн., до початку року збільшилася на 178,7 тис. грн. Зростання заборгованості допустили такі економічно-активні підприємства: ТОВ «Червоне-Продсервіс», ДП «Червоненський завод продтоварів», СТОВ «Суворова», СФГ «Шевченківське», ВАТ «Андрушівське АТП-11838», СТОВ «Хлібороб», ТОВ «Андрушівський Агробуд-сервіс», де вона становить 84% від загальної заборгованості по економічно-активних підприємствах. Як зауважив О. А. Борисов, немає стабільності у сплаті внесків до Пенсійного фонду, мають місце порушення, коли керівники підприємств здійснюють проплату внесків в незначних розмірах, що призводить до зростання заборгованості. Це: ТОВ «Аробуд-сервіс», СФГ «Шевченківське», МП «Комунальник», ТОВ «Київ-Агробуд», ПП Махінчук В. М. По сільгосптоваровиробниках борг станом на 01.05.2010 року складає 703,3 тис. грн., в тому числі по економічно-активних - 359,9 тис. грн. За несвоєчасну сплату страхових внесків до адміністративної відповідальності притягнуто 5 керівників та порушено одну кримінальну справу стосовно СФГ «Шевченківське». За І квартал 2010 року до зведеного бюджету забезпечено надходжень 7,7 млн. грн., до Державного бюджету залучено 2,3 млн. грн., до місцевого - 5,3 млн. грн. За І квартал 2010 року надходження по податку з доходів фізичних осіб склали 3,5 млн. грн., по сплаті за землю - 1,1 млн. грн., по податку з власників транспортних засобів - 135,6 тис. грн. Надходження по фіксованому сільськогосподарському податку склали 54,4 тис. грн., а по єдиному податку - 443,9 тис. грн. Податковий борг станом на 01.04.2010 року до Зведеного бюджету становить 5,1 млн. грн., в т.ч. до Державного бюджету - 3,2 млн. грн., до місцевого - 1,9 млн. грн. Відділом оподаткування фізичних осіб ДПІ в результаті 53 перевірок донараховано 24,9 тис. грн. Виявлено 49 найманих працівників, по яких на підприємствах та у підприємців не було документів про прийняття на роботу. Протягом І кварталу 2010 року на розгляді в судах перебувало 59 справ стосовно заборгованості по зарплаті на загальну суму 12422,1 тис. грн. З даного питання виступили: голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, прокурор району Ю. О. Козлов, начальник управління Пенсійного фонду в районі О. П. Онищук, в.о. начальника ДПІ О. А. Лисюк. Питання погашення заборгованості перебуває на постійному контролі. На колегії розглядали також питання про стан виконавчої дисципліни та організацію здійснення завдань, визначених актами і дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласної та районної державних адміністрацій. Інформацію з цього приводу зробив керівник апарату РДА С. А. Казмірчук. З усіх розглянутих питань були прийняті відповідні рішення.

Марія Олексюк
Новини Андрушівщини

В щасливу путь

27 травня в загальноосвітніх навчальних закладах району відлунали останні шкільні дзвоники, а вже в п’ятницю та суботу випускники одинадцятих класів святкували випускні вечори. Так, у Червоненській ЗОШ І-ІІІ ст. 47 вчорашніх учнів ступили на стежину самостійного життя. Троє з них - Селезньова Наталія, Пально Інна та Сіра Діана за високі досягнення у навчанні нагороджені золотими медалями. Похвальною грамотою "За особливі успіхи у вивченні фізичної культури” нагороджена Сасько Людмила. Приємно також і те, що 7 випускників Червоненської загальноосвітньої школи мріють стати педагогами. У справжнє театралізоване свято перетворився випускний бал, де красуні-випускниці разом з однокласниками, педагогами, учнями молодших класів згадували про своє навчання в школі, мріяли про майбутнє (фото). Випускників тепло вітали директор школи Шут З. Г., селищний голова Науменко А. Г., член батьківського комітету Сіра Т. А., перші вчителі - Свиридюк С. І., Чепінець Л. В., Амангалієва Г. О. У добру путь, дорогі випускники! Нехай здійсняться усі ваші заповітні мрії, а життя буде світлим, цікавим і щасливим.

Ольга Мельник
Новини Андрушівщини

Щедрі ужинки гімназистів

27 травня в усіх загальноосвітніх навчальних закладах району прозвучав останній дзвоник, який покликав дітвору на літні канікули, а одинадцятикласникам сповістив про завершення навчання в школі чи гімназії. Останній шкільний дзвоник - це традиційні і памятні урочистості, на які поспішають не лише вчителі та учні, а й батьки, дідусі та бабусі. У справжнє свято вшанування Її Величності Науки він перетворився в Андрушівській гімназії. Серед почесних гостей були голова райдержадміністрації Мазур Б. В., заступник голови районної ради Мельник О. В., голова ради гімназії Андрушкевич С. З. та ін. У цей день сонце не поскупилося на тепло, а тому свято дзвінкоголоссям пісень про школу ширилося над водними плесами міських водойм та линуло у безхмарну височінь неба. Директор гімназії Михайловська А. Л. привітала вихованців та педагогів із закінченням навчального року, відмітила, що із 800 учнів гімназії майже 60 відсотків закінчили навчальний рік з відмінними та добрими знаннями, 7 випускників одержать золоті й срібні медалі. Вона подякувала педагогам за щоденну невтомну працю та вручила грамоти гімназистам початкових класів - відмінникам навчання. Голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. щиро вітав усіх присутніх, а особливо одинадцятикласників, із закінченням 2009-2010 навчального року, бажав усіляких гараздів та висловив сподівання, що пройде небагато часу і високими досягненнями випускників гімназії гордитимуться вчителі, рідні та держава. Борис Валентинович передав також вітання і подарунок педагогічному й учнівському колективам гімназії від першого заступника голови обласної державної адміністрації Олещенка М. М., вручив нагороди кращим вчителям, грамоти й дипломи - учням, учасникам та переможцям предметних олімпіад, конкурсів, фестивалів, кращим спортсменам. Дві команди юних футболістів, які вибороли перші місця в Х-ому обласному футбольному фестивалі „Даруймо радість дітям!”, були нагороджені медалями та дипломами, які їм вручили заступник голови районної ради Мельник О. В. та директор ДЮСШ Доманський А. І. Учасникам та переможцям щорічного конкурсу "Податки очима дітей” подарунки вручила головний державний ревізор-інспектор ДПІ Берладин О. Л. Потім був прощальний шкільний вальс, який танцювали одинадцятикласники. Першокласники подарували випускникам символічні дзвіночки, а четвертокласники - кульки із сердечками, які пізніше полинули в безхмарне небо. І ось пролунав останній дзвінок у 2009-2010 навчальному році. Веселих канікул та здійснення всіх бажань вам, гімназисти!

Марія Кобилянська
Новини Андрушівщини
четвер, 27 травня 2010 р.

Зустріч з цікавими людьми – це завжди відкриття

Травень - багатий на знаменні дати, події загальнодержавного значення. В цьому місяці відбулося і Всеукраїнське Шевченківське свято «В сім’ї вольній, новій». В його рамках з творчим візитом побували на Андрушівщині лауреати літературної премії ім. Тараса Шевченка та люди, які досягли творчих і життєвих висот.
В Андрушівську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 завітав на зустріч з одинадцятикласниками член Національної спілки письменників України, член Спілки письменників Росії, колишній редактор видавництва «Дитяча література», учасник арктичних експедицій Володимир Миколайович Іконніков. Цікаво було випускникам та й дорослим познайомитися з такою неординарною людиною. І хоча він не удостоєний Шевченківської премії, все ж за родом свого заняття Володимир Миколайович широко пропагував творчість Великого Кобзаря: написав п’єсу про Т. Г. Шевченка, проводив екскурсії шевченківськими місцями для іноземців, був учасником парусної експедиції по Аральському морю. А ще В. М. Іконніков в складі лижної експедиції газети «Комсомольская правда» п’ять разів побував на Північному полюсі. Під час однієї з експедицій - у квітні 1988 р., він таємно доставив на полюс саморобний український прапор і тихцем простелив його на одній з найвищих льодових вершин, а на самісінькій маківці планети читав «Кобзаря» Т. Шевченка, якого туди ніс на собі серед іншого необхідного спорядження, а повернувшись додому, подарував книгу одному з музеїв. В цей же день в Андрушівську гімназію завітали голова спілки письменників Рівненської області, член національної спілки письменників України, Лауреат Шевченківської премії Віктор Степанович Мазаний та молода поетеса Бундючна Юлія Іванівна. А потім гостей приймав голова райдержадміністрації Б. В. Мазур. Вони на згадку про візит у наш район подарували йому свої книги, а Борис Валентинович кожному вручив пам’ятні сувеніри. Разом із заступником голови райдержадміністрації В. І. Горкуном та начальником райвідділу культури і туризму Г. І. Білецькою побували ці творчі особистості в Любимівській школі, в музеї відомого українського письменника Василя Кучера, а також в Червоному та Городківці.

Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
середу, 26 травня 2010 р.

Дорога у велику науку - терниста й нелегка

26 травня в залі засідань районної ради відбулися урочистості з нагоди нагородження переможців та призерів обласних і Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів та фестивалів.
Начальник відділу освіти райдержадміністрації Ковальчук Л. В. проінформувала присутніх у залі учнів, їх батьків, вчителів та гостей про досягнення і проблеми освітньої галузі. Голова районної державної адміністрації Мазур Б. В. та заступник голови районної ради Мельник О. В. щиро вітали переможців та призерів олімпіад, конкурсів, фестивалів. З метою підтримки, розвитку інтелектуального і творчого потенціалу учнівської молоді, створення умов для реалізації її здібностей та, відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації № 207 від 21 травня 2010 р., вони вручили грамоти та премії: - Тартасюк Світлані, учениці 8 кл. Бровківської ЗОШ І-ІІІ ст., переможцю ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської олімпіади з історії, ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з російської мови і літератури, а також подяку батькам - Людмилі Мечиславівні та Сергію Олександровичу; - Казмірчуку Ярославу, учню 9 кл. Андрушівської гімназії, переможцю обласного етапу конкурсу "Мирний космос”, ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів Малої академії наук України в секції "Астрономія та астрофізика”, призеру ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики та подяку батькам - Світлані Миколаївні і Віктору Андрійовичу; - Горкун Анастасії, учениці 9 кл. Андрушівської гімназії, призеру ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України в секції "Медицина” та подяку батькам - Тетяні Іванівні та Василю Васильовичу. Почесною грамотою районної державної адміністрації нагороджені призери ІІІ етапу Всеукраїнських олімпіад: - Ментюкова Оксана - з правознавства (Бровківська ЗОШ І-ІІІ ст.); - Борисова Маргарита - з української мови та літератури, географії (Андрушівська гімназія); - Шульга Вікторія - з правознавства (Бровківська ЗОШ І-ІІІ ст.); - Юрченко Вікторія - з правознавства (Андрушівська гімназія); - Волотівська Анастасія - з російської мови та літератури (Андрушівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1). Почесною грамотою райдержадміністрації нагороджені також Пастовенська Ксенія, призер ІІІ етапу Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика; дует домристів у складі Ірини та Катерини Свєтлових (Андрушівська школа мистецтв) та екологічна агітбригада "Свіжий вітер”, призер обласного огляду-конкурсу агітбригад (капітан команди Казмірчук Ярослав, Андрушівська гімназія). Батькам цих учнів оголошені та вручені подяки райдержадміністрації. Вчителям, які підготували учнів-переможців та призерів обласних, загальнодержавних учнівських конкурсів, фестивалів, олімпіад оголошено подяки, які вручили голова райдержадміністрації Мазур Б. В. та заступник голови районної ради Мельник О. В. За наполегливу працю подякувала вчителям від імені батьків Юрченко Т. В. Вчитель-методист Бровківської ЗОШ І-ІІІ ст. Закусило Л. В. щиро дякувала батькам за виховання дітей, школярам - за вміння й бажання працювати, щоб досягти життєвих вершин, а також райдержадміністрації та районній раді за високу оцінку праці педагогів та їх вихованців. На урочистостях звучали вітання і з вуст дітей - співала Пастовенська Ксенія, читала вірші Дзівалтовська Катерина, музичні вітання подарували присутнім Кравчук Дмитро та Коксун Анна.

Марія Олексюк
Новини Андрушівщини

Оздоровленню дітей - належну увагу

В переддень літніх канікул про відпочинок і оздоровлення наших дітей я попросила розповісти заступника голови районної державної адміністрації В. І. Горкуна.
- Володимире Івановичу, як і де відпочиватимуть влітку наші діти?
- Турбота про підростаюче покоління була і залишається для нас пріоритетною. Так, для відпочинку й оздоровлення школярів нашого району створено 22 пришкільних оздоровчих табори з денним перебуванням. Плануємо оздоровити таким чином майже 1950 дітей.
- А чим займатимуться там школярі?
- Оздоровлення у пришкільних таборах триватиме з 1 по 16 червня. Діти за цей час побувають на екскурсіях в музеях Житомира, Києва, Вінниці, в туристичних походах, відвідають виробничі цехи підприємств нашого міста. Звичайно, будуть і трудові десанти: доглядатимуть квітники, впорядковуватимуть спортивні майданчики, пришкільні двори. Влаштовуватимуться спортивні змагання, конкурси, вікторини.
- Хотілося б почути про те, як буде організоване харчування дітей і за рахунок яких коштів?
- Передбачається дворазове гарячехарчування з обов’язковим вживанням свіжих фруктів та овочів. Сніданки та обіди готуватимуть у шкільних їдальнях. А щодо коштів, то майже 300 тис. грн. виділив відділ освіти РДА. Всі ці гроші, відповідно до кількості дітей, які оздоровлюватимуться, розподілено по навчальних закладах. Звичайно, директори шкіл та пришкільних оздоровчих таборів будуть вести чіткий контроль за їх цільовим використанням. - Володимире Івановичу, а в оздоровчому таборі "Чайка” цього літа відпочиватимуть діти?
- Звичайно. 4 червня в таборі розпочнеться 26-й оздоровчий сезон. Планується оздоровити понад 500 дітей з різних районів Житомирської та інших областей України.
- А яка вартість путівки?
- Загальна вартість путівки 1600 гривень, але батьківська доплата складає 800 грн. Хочу наголосити, що діти-сироти, хлопчики й дівчатка, позбавлені батьківської опіки, й діти з багатодітних та малозабезпечених сімей відпочиватимуть в "Чайці” безкоштовно. За виділені для них путівки платитиме держава. Звертаюся до батьків, щоб не пропустили нагоду оздоровити своїх діток. А для цього слід завчасно подати заяву у відділ освіти або у відділ справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністраціїі чи безпосередньо в ДОЗ "Чайка”, а також оформити відповідні документи.
- Дякую за розмову.

Бесіду вела Марія Олексюк
Новини Андрушівщини

Автобуси курсуватимуть у звичайному режимі

Останнім часом жителів міста та району хвилює питання, чи курсуватимуть з 1 червня автобуси по місту. Тривога обгрунтована, бо ж необхідно доїхати в лікарню, на роботу. За роз’ясненням я звернулася до заступника директора ВАТ "Андрушівське АТП-11838” Ігоря Івановича Климчука. Ось що він розповів:
- Минулої п’ятниці в районній газеті ми опублікували повідомлення про те, що автобус на приміському маршруті Лісівка-Гальчин обслуговуватиме пасажирів у режимі маршрутного таксі. Вартість квитка - 1 грн. 50 коп. На даний час уже вирішене питання і щодо міського маршруту Красна Гірка-Гардишівка, по якому автобуси курсуватимуть у звичайному режимі, а вартість проїзду також становитиме 1 грн. 50 коп.
- А з чим пов’язане збільшення вартості проїзду на 50 відсотків?
- Вартість проїзду на вищезгаданих маршрутах не підвищувалася з листопада 2007 року. Ні для кого не секрет, на скільки зросли за цей час мінімальна зарплата, ціни на пальне, запчастини, тощо. Виробники товарів та послуг ціни піднімали неодноразово. Наше підприємство не може покривати збитки за перевезення андрушівчан, ми не маємо права нарощувати борги із заробітної плати працівникам, невчасно робити платежі до Пенсійного фонду, податкової служби, постачальникам. Нещодавно відбулася зустріч голови райдержадміністрації Б. В. Мазура з керівництвом АТП-11838 та міським головою М. Г. Сушком, на якій вирішувалися спірні питання вартості перевезення пасажирів і було рекомендовано виконкому міської ради привести у відповідність згідно чинного законодавства нові тарифи. Колектив автопідприємства розраховує, що жителі району з розумінням сприймуть ці зміни.
- Чи зросте вартість проїзду у приміських та міжміських маршрутах?
- У 2009 році розмір тарифу на цих маршрутах зростав двічі і складає сьогодні 21коп. за 1 пасажиро-кілометр. Встановлює тариф облдержадміністрація, а змінюватися він повинен згідно законодавства при зміні витрат на 10%.
- А як щодо пільгових категорій населення?
- Вказані зміни не стосуються перевезення пільгових категорій пасажирів, вони будуть перевозитися як і раніше. - Ігоре Івановичу, останнім часом каси автостанції не продають проїзних квитків. З чим це пов’язано? - Наскільки мені відомо в даний час проводиться реконструкція автостанції, а тому тимчасово білети продають водії автобусів.
- Мене, а також всіх, хто користується громадським транспортом, цікавить питання, чи оновлюватиметься рухомий склад автопарку?
- Ваше запитання досить злободенне. Адміністрація підприємства, незважаючи на фінансові труднощі, на сьогодні вирішує це питання поповнення автопарку орендованими транспортними засобами. На даний час по маршрутах Андрушівка-Стара Котельня-Житомир-Андрушівка та Андрушівка-Червоне-Бердичів-Житомир-Андрушівка курсують орендовані мікроавтобуси, вартість проїзду в яких не зростала.
- Дякую за розмову.

Бесіду вела Марія Кобилянська
Новини Андрушівщини

Художня виставка Валентина Ковальчука з Андрушівки

В обласній науковій бібліотеці триває виставка андрушівського художника Валентина Ковальчука. Автор презентує широкому загалу свої твори різноманітної тематики: від монументальних робіт і пейзажів до портретних етюдів. Нинішня експозиція, це вже 8 персональна виставка художника. Як зазначає сам автор - вона є підсумком певного періоду життєвого та творчого шляху. Тут представлені картини виконані в усіх улюблених жанрах Валентина Ковальчука пейзаж, портрет, натюрморт.

За переконанням митця головним вважає передачу на полотні свого настрою та сприйняття навколишнього світа, - і це за твердженням мистецтвознавців у нього вдало виходить.

Любов до малювання у Валентина Ковальчука виникла ще з дитинства, каже взявся за пензель ще до того як навчився писати та читати. І так це захоплення мистецтвом переросло не лише у хобі, але й у повсякденне життя. Валентин Ковальчук є вчителем образотворчого мистецтва Андрушівської школи. Майстер живопису самокритичний, - каже найкращої своєї роботи ще не створив, а в планах подібні виставки організувати в інших містах України.

Кримінальна хроніка з 17 по 23 травня 2010 року в Андрушівському районі

В період із 17 по 23 травня в Андрушівському РВ УМВС України в Житомирській області зареєстровано 58 заяв та повідомлень про злочини і пригоди.

17 травня надійшло повідомлення від заступника міського голови м. Андрушівка про те, що невідомі особи в цей день по вул. Некрасова викрали металеві труби. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.

17 травня надійшов рапорт ДІМ про те, що гр. Г., житель м. Андрушівка, за місцем проживання зберігає наркотичні засоби. У нього виявлено та вилучено подрібнену масу зеленого кольору. Перевірку проводять працівники карного розшуку спільно з ДІМ.

19 травня надійшло повідомлення від громадянки А., жительки смт. Червоне, про те, що в цей день невідома особа вкрала її велосипед. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.

22 травня надійшов рапорт ДІМ про те, що в цей день в с. Новоівницьке у гр. Є. було виявлено та вилучено паперовий згорток, в якому знаходилась рослинна суха маса із характерним запахом коноплі. Перевірку проводять дільничні інспектори міліції.

Новини Андрушівщини
вівторок, 25 травня 2010 р.

Увага! Залізничний переїзд

З 25 травня по 15 червня проходить комплекс цільових заходів під умовною назвою "Увага! Залізничний переїзд”, під час якого силами ВДАІ Андрушівського району проводиться відпрацювання залізничних переїздів. Ми реагуємо на всі порушення правил проїзду, а на винних осіб накладаємо максимальні розміри штрафів, передбачені ст. 123 КУпАП. Нагадуємо, що ситуація з аварійністю на залізничних переїздах, залишається складною. Так, протягом чотирьох місяців цього року через порушення правил проїзду залізничних переїздів в Країні сталося 48 ДТП. З метою забезпечення безпеки дорожнього руху на залізничних переїздах, приведення їх у відповідність до вимог нормативних актів, посилення контролю за дотриманням водіями вимог дорожнього руху під час переїзду залізничних колій і проводиться даний комплекс цільових заходів.

Анатолій Тушак,
інспектор відділення ДАІ Андрушівського району, майор міліції
Новини Андрушівщини
пʼятницю, 21 травня 2010 р.

Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

21 травня в районній державній адміністрації відбулося засідання координаційного комітету по впровадженню Проекту Європейської Комісії та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» за участю голови районної державної адміністрації Б. В. Мазура. В засіданні комітету брали участь відповідальні працівники райдержадміністрації, координатор із впровадження проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» в Житомирській області Чмут Ж. М., голови сільських громад та громадських організацій.
З історії питання: у 2008 році під егідою районної державної адміністрації та районної ради було започатковано співпрацю між п’ятьма сільськими громадами та Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй. Громадські організації жителів сіл Гальчин, Зарубинці, Любимівка, Котівка та селища Червоне вирішили виконати наступні проекти: - будівництво водогінної мережі по вулицях с. Гальчин; - ремонт фельдшерсько-акушерського пункту в с. Зарубинці; - ремонт Любимівської ЗОШ І-ІІ ступенів; - нічне освітлення вулиць с. Котівка; - ремонт водогінної мережі в смт. Червоне. За умовами договору співфінансування проектів проводилося у наступному порядку: - кошти програми Європейської комісії та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» - 50% вартості проекту; - кошти місцевого бюджету - 45% вартості проекту; - кошти громади - 5% вартості проекту. Загальна вартість мікропроектів склала 636,4 тис. грн., з них 271,2 тис. грн. - кошти місцевого бюджету. На засіданні комітету були підбиті підсумки реалізації у 2009 році проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Розглядались проблемні питання, які виникали під час реалізації мікропроектів та пропозиції громад по нових мікропроектах на 2010 рік. Гірше, ніж інші, спрацювала громадська організація «Котівка», головою якої жителі села обрали Гудемчука Володимира Миколайовича. На даний час підрядником виконано роботи з облаштування вуличного освітлення в с. Котівка, але громада, погодившись у минулому році своїм коштом оплатити будівельні роботи на суму 5200 грн., лише недавно обіцянку виконала. Не позаздриш сільському голові Владиці Г. І., авторитету якого для котівчан, мабуть, замало, тож за такої організації справи Забарська сільська рада більше в таких проектах участі не братиме. Нарада виявила і в інших громадах ряд проблем, пов’язаних з організацією взаємодії в ланцюжку: сільський голова, голова громадської організації, виконавець проектної документації, виконавець будівельних робіт. Так, представники громадської організації «Зарубинці» під час погодження з підрядником ТОВ „Андрушівський агробуд” переліку робіт не проконтролювали включення до кошторисної документації ремонту вікон та підлоги, ряду інших. В результаті „напружених” перемовин сільського голови Антонюк Л. Н. з директором ТОВ „Андрушівський агробуд” Сергійчуком А. І., змушені були просити останнього про допомогу. Аналогічні проблеми виникли і в Червоному, де селищний голова змушений був взяти на себе організацію взаємодії з підрядником по ремонту водогінних мереж. При підбитті підсумків з’ясувалося, що найкраще попрацювала у минулому році громадська організація «Гальчин» та її голова Петечел В. М. спільно з Гальчинською сільською радою. Ця громадська організація найшвидше та найякісніше реалізувала свій проект і розрахувалася з підрядником. На сьогодні в с. Гальчин не лише з’явився новий 600-метровий магістральний водогін, але й жителі вже самостійно проводять воду на інші вулиці. Рішенням обласної координаційної ради з питань залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги затверджено реалізацію мікропроекту за додатковими квотами, виділеними Проектом Європейської Комісії та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» на 2010 рік громадським організаціям „Гальчин” та „Зарубинці” за правилами, що діяли у 2009 р. Робота району в напрямку залучення міжнародної технічної допомоги продовжується.

Станіслав Добровольский,
начальник відділу економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації
Новини Андрушівщини
четвер, 20 травня 2010 р.

Регіонали Андрушівщини обрали свого лідера

19 травня відбулася звітно-виборна конференція районної організації Партії регіонів. Першочерговим питанням, яке стояло на порядку денному, були вибори лідера районної організації партії. На зібранні вели мову також про затвердження заходів на виконання рішень ХІІ з’їзду Партії регіонів та про вибори делегатів на обласну партійну конференцію. В роботі зібрання взяли участь представники обласної організації - завідувачка оргвідділом. К. П. Чередник, керівник по зв’язках із засобами масової інформації Л. М. Сингаївська, а також голова Андрушівської райдержадміністрації Б. Р. Мазур. К. П. Чередник внесла пропозицію обрати голово районної організації Партії регіонів Л. Д. Яцюк у зв’язку з тим, що пішов із життя колишній її лідер В. Г. Гладунець, котрий, по суті, розбудовував районну парторганізацію. Після обговорення кандидатури головою районної організації Партії регіонів одноголосно було обрано Людмилу Дем’янівну Яцюк. Голова райдержадміністрації Б. В. Мазур у своєму виступі висловив сподівання, що новообраний голова районної організації Партії регіонів, члени партії сприятимуть у подоланні проблем, які стоять на шляху до піднесення соціально-економічного розвитку нашого району, розбудови держави.

Ольга Мельник
Новини Андрушівщини
вівторок, 18 травня 2010 р.

Звітував Червоний Хрест

18 травня в залі засідань райдержадміністрації відбулася звітно-виборна конференція районної організації Товариства Червоного Хреста, на яку були запрошені голови первинних організацій Товариства, головний лікар ЦРЛ Бойко Д. Т., державний санітарний лікар району Хом’як В. А., заступник голови райдержадміністрації В. І. Горкун. Голова районної організації Товариства Червоного Хреста Поліна Каленська проінформувала присутніх про те, що було зроблено цією благодійною організацією за останні 5 років. Доповідач зауважила, що у своїй діяльності організація спирається насамперед на первинні осередки, кращими серед яких є ті, що діють в районному відділі освіти та в селах Любимівка, Нехворощ, Степок, Зарубинці, Городківка, Стара Котельня, а також у смт. Червоне, управлінні газового господарства. За звітний період, повідомила П. П. Каленська, до організації надійшло понад 560 заяв від громадян та 124 колективні з проханням надати гуманітарну допомогу. По можливості їх задовольняли - допомагали одягом, продуктами харчування, медичним інвентарем, коштами. Районна організація Товариства Червоного Хреста одержала гуманітарну допомогу на суму 58584 грн. Зокрема, одягу - на 35720 грн., продуктів харчування - на 17804 грн., миючих засобів - на 3010 грн., медикаментів - на 2050 грн. Її отримали 8630 жителів Андрушівки та району, серед них 158 багатодітних родин, 60 сиріт, 412 одиноких найменш захищених громадян, 8 тис. малозабезпечених. За це насамперед дякуємо місцевим спонсорам та організаціям-меценатам: приватним підприємцям Маліновському С. В., Гринишину В. Є., Дущенко В. В., Ткаченку Д. В., ВАТ «Андрушівське автопідприємство 11838», ПОСП "Надія”, ТОВ "Андрушівський маслосирзавод”, президенту благодійного фонду «Святого Пантелеймона» К. А. Головчанському, громадам церков "Заповіту Ісуса Христа”, Адвентистів сьомого дня. Патронажною службою Червоного Хреста щомісячно надається медико-соціальна допомога понад 400 малозабезпеченим громадянам, спільно із зацікавленими організаціями проводяться різноманітні благодійні акції. Виступаюча зупинилася також на проблемах, з якими стикається районний Червоний Хрест. На конференції було обрано керівні органи організації, делегатів на обласну конференцію. Головою районної організації Товариства Червоного Хреста знову обрано П. П. Каленську. В роботі конференції брав участь і виступив голова обласної організації Товариства Червоного Хреста О. В. Богдан.

Валентина Сільська
Новини Андрушівщини

Пам'ять про героїв не вмирає

В 1967 році я, як офіцер запасу, проходив перепідготовку при Львівському вищому політичному училищі. Там перед нами виступав колишній бойовий побратим легендарного розвідника Миколи Кузнєцова М. Струтінський, який за участь у партизанському русі був нагороджений орденом Леніна. Він був водієм Пауля Зіберта (під таким іменем жив і діяв Кузнєцов у тилу в німців) і розповів нам багато цікавого. Ми дізналися про те, як відважний радянський розвідник знищив доктора Функе, організував викрадення генерала Ільченка у Рівному, знищив віце-губернатора Львова Багера Шнадера та інших фашистських посадовців. Кузнєцов розвідав і доповів про будівництво бункера для Гітлера під Вінницею. М. Струтінський згадував, що Кузнєцов був у їх партизанському загоні за 80 км від лінії фронту, месники просили його залишитися, але він сказав, що на нього ще чекають важливі справи. Колишній партизан розказав, що після війни він одразу ж почав шукати сліди Кузнєцова. В матеріалах гестапо натрапив на документ, який свідчив, що Пауль Зіберт (Кузнєцов) і його спільники були оточені націоналістами й бандерівцями на Волині і розстріляні. Жителі села, біля якого розгортались ці трагічні події, засвідчили, що Кузнєцов підірвав себе гранатою. Поховали М. Кузнецова у Львові на Кургані Слави. Йому було 32 роки. Звання Героя Радянського Союзу легендарному розвіднику присвоїли посмертно. Свою неминучу загибель М. Кузнецов передчував. У листі до брата у червні 1942 року він писав, що доведеться піти на самопожертву, але за святе діло - за вільну Батьківщину вмирати не страшно. Минули роки. Під натиском націоналістичних сил вже у незалежній Україні було вирішено демонтувати пам’ятник М. Кузнецову у Львові. Про це стало відомо громадськості Свердловської області, де народився легендарний розвідник, і пам’ятник відвезли та встановили на його батьківщині. Герої справді не вмирають, бо пам’ять про них безсмертна.

Василь Гребенюк,
с. Малі Мошківці.
Новини Андрушівщини

Бойовий командир

Як швидко плине час. Ми зустрічаємо 65-у мирну весну, а з пам’яті не можна викреслити ні воєнних подій, ні нелегких фронтових доріг, ні бойових побратимів, яких по світу розкидала війна. Одні повернулися після кривавої бійні героями - з орденами і медалями на грудях, інші - згоріли в полум’ї війни, залишилися навічно стояти на своїх бойових рубежах.

Андрушівчанин гвардії підполковник танкових військ Іван Трохимович Слободян в роки Великої Вітчизняної війни громив фашистських зайд з перших і до останніх її днів. Йому було що захищати: батьківську домівку, свою маленьку і велику Батьківщину. Він і професію обрав таку, що зобов’язувала йти в перших рядах захисників рідного краю, - військового. А трудовий шлях І. Т. Слободян розпочинав на місцевому цукрозаводі слюсарем, там працював і батько. В 1936 році пішов служити строкову, а звідти його направили на навчання у військово-політичне училище, яке закінчив з відзнакою якраз перед початком війни. Молодого лейтенанта направили політруком роти танкової дивізії, яка дислокувалась в лісовій смузі неподалік Житомира. ...В ніч з 21 на 22 червня 1941-го року всіх підняли по тривозі. Дивізія вирушила в похід назустріч німецько-фашистським військам, котрі йшли в напрямку Житомира. І уже на половині шляху вступила в бій з ворогом. Під натиском переважаючих танкових і механізованих німецьких сил танкова дивізія, в якій служив І. Т. Слободян, понесла значні втрати в живій силі, техніці і змушена була відступити. Молодого політрука в цьому бою поранили. Це було перше його бойове хрещення. Далі були евакогоспіталь, тил і знову фронт, тепер уже не Західний, а Калінінський. Іван Слободян уже командир танкової роти. Він разом з бійцями бив фашистів в Псковській області, звільняв від ненависного ворога м. Великі Луки, де штурмом брав фортецю міста. У званні підполковника командував самохідним артилерійським полком, який в складі Другого Білоруського фронту брав участь в боях за звільнення м. Данціг в Польщі, брав з бійцями місто-фортецю Кенінгсберг в Східній Прусії, з наступальними боями рухався в напрямку Берліна. За відвагу, уміння вести бої при взятті великих і малих міст Польщі й Німеччини І. Т. Слободян неодноразово відмічався в наказах Верховного Головнокомандуючого Йосипа Сталіна. Він був безстрашним командиром роти і самохідного артилерійського полку з 1942 р. і до кінця війни, мудрим наставником, вимогливим і справедливим командиром, за що користувався авторитетом у підлеглих, ті його називали батьком полку. За активні бойові дії на фронтах Великої Вітчизняної війни Іван Трохимович Слободян тричі нагороджений орденами Бойового Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни І ст., медалями, в тому числі «За взяття Кенінгсберга», «За перемогу над фашистською Німеччиною». Через поранення, які призвели до інвалідності (1946 р.), він був звільнений з рядів Червоної Армії. Повернувшись з війни, Іван Трохимович працював директором місцевого маслозаводу, керівником автопідприємства, очолював районну організацію мисливців і рибалок. Цей мудрий, принциповий чоловік був не тільки хорошим командиром на фронті, а й умілим керівником в колективах, де працював. Подружжя Слободянів виховало і дало путівку в життя двом дітям. Син Микола Іванович живе в Києві, працює директором Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України, професор. Донька Олена проживає в Ніжині. Іван Трохимович пішов із життя у віці 60 років в 1974 р., але залишив про себе світлу пам’ять, бо був відданим сином свого народу і Батьківщини, гідним прикладом для підростаючого покоління і всіх співвітчизників.

Микола Яцюк,
колишній командир батареї, полковник у відставці.
Новини Андрушівщини

Я теж пройшов через пекло війни

Знову землею крокує травень, такий же молодий, зелений і заквітчаний, як і тоді, в пам’ятному 1945-у. Тільки ми постаріли, вантаж років ліг на плечі, а на скроні - сніги. Вже й Перемозі - 65! От тільки молодими навік залишилися наші фронтові побратими, яким обірвала життєвий шлях фашистська куля. Ми били ворога за себе і за них, і кожної миті уже потім вони були в нашій пам’яті, в наших спогадах. Часом нас, фронтовиків, мучило почуття вини, що ми назавжди залишили їх на безіменних висотах, в бліндажах і окопах… Я щасливий, що дожив до цієї світлої дати. Великій Перемозі салютуватиме світ, а ми, ветерани, мовчки згадаємо всіх, хто поруч йшов в атаку, хто не дожив до цього дня. Наша пам’ять стирає стільки дат, подій, але, на диво, зберігає майже все, що судилося пережити в ті страшні воєнні роки. На мою долю випало трохи менше випробувань - пішов на фронт відразу після звільнення нашого села радянськими військами - 4 січня 1944 р., бо на початку війни не підлягав за віком мобілізації. Отож бачив, як вели себе фашисти на окупованій території… Хотілося помститися їм за заподіяне горе. Тож після короткочасних курсів служив в окремій розвідувальній роті при штабі Першої Української армії 4-ого Українського фронту. Наше відділення в основному перебувало в тилу ворога. За завданням штабу збирали дані про переміщення живої сили і техніки ворога у визначеному районі. Нелегко було. Все ж вдавалося нам переходити лінію німецької оборони і повертатися назад. Але це вимагало неабиякої витримки, напруження нервів і сил. Вело вперед почуття обов’язку. Зі своєю частиною звільняли від фашистів Івано-Франківщину, Львівщину, дійшли до Карпат і кордонів Чехословаччини. Одержали завдання перейти лінію фронту і дістатися міста Міхаловце. На шляху до цілі потрапили на мінне поле, ледь не залишився там назавжди. Мені роздробило ногу та так, що ампутували ступню, а потім виходжували ще півроку в госпіталі у Тбілісі. Хіба можу забути я свого побратима Зіновія Макаровича Савчука із Зарубинець, з яким воювали поруч, і те, як він плакав наді мною пораненим, наче відчував, що бачимося востаннє: група розвідників, куди входив і він, при виконанні бойового завдання потрапила на мінне поле. В живих не залишилося нікого… Війна назавжди увійшла в моє життя. Вона й тепер тривожить болючим спомином пам’ять і серце, щомиті нагадує про себе каліцтвом. Все ж я вижив і дожив до цієї славетної дати, за що вдячний долі і Богу.

Філарет Койда,
інвалід війни І групи.
с. Гальчин.
Новини Андрушівщини
понеділок, 17 травня 2010 р.

Вулиця імені...

Нещодавно до мене зателефонував міський голова Сушко М. Г. і сказав, що до нього завітали молоді люди з Німеччини, які розшукують своїх предків, попросив зустрітися з ними й поговорити. Згодом до мого двору під’їхала машина з двома молодими людьми. Чоловік років 30 назвався Андрієм Зозулінським. - Що ж Вас привело до нас аж з Німеччини? - запитав я. - Пам’ять! Хто ми? Де наші корені?.. Ми дізналися, що в Андрушівці є вулиця Зозулінського, побували там. Жоден з її мешканців не міг сказати, хто такий Зозулінський, чому їх вулиця носить ім’я нашого предка… А я подумав: ось як ми бережемо пам’ять про тих, хто віддав своє життя заради Перемоги над фашизмом. У свій час вулиці були названі іменами героїв Великої Вітчизняної війни, а нинішнє покоління не цікавиться їх подвигами. Андрію Зозулінському я розповів, що його прадід Ісаак Пінхосович Зозулінський народився в селі Стара Котельня у 1908 році. Під час Великої Вітчизняної війни військовий комісар ескадрильї штурмового авіаполку капітан Зозулінський І. П. захищав від фашистів Сталінград. 28 серпня 1942 року він разом з групою льотчиків одержав наказ: нанести штурмовий удар по механізованій колоні ворога на переправі поблизу міста Калач-на-Дону, яка охоронялася і авіацією, і зенітною артилерією ворога. Ведучим групи призначили замполіта, командира полку Нікітіна В. П., а його помічником - Зозулінського І. П., а також льотчиків Кочеткова М. П., Топоркова Я. М. та Петракова М. П. За сигналом командного пункту штурмовики піднялися в небо. Коли наблизилися до переправи через Дон, то побачили, що у напрямку Сталінграда по ній рухаються автомашини, танки, бронетранспортери, бензовози. Фашисти помітили наші літаки й відкрили по них шквал вогню із зеніток і кулеметів. Нікітін В. П. дав команду: «В атаку! За мною!» - і спрямував свій літак на ворога. Бомби, скинуті нашими літаками, лягали в ціль. Але ворожа артилерія посилила вогонь… Під час другої атаки ворожий снаряд влучив у літак Зозулінського І. П., пробив бензобак, пошкодив двигун. Але комісар не залишив палаючу машину. В ефірі пролунали його останні слова: «Літак горить… Іду на таран… Прощайте… За Батьківщину! За Сталіна!». Палаючий літак Зозулінський направив на колону фашистських танків і бензовозів. Вибух - і до неба піднявся стовп вогню… Андрій Зозулінський подякував мені за розповідь про подвиг його прадіда, за те, що увіковічили ім’я героя. Так, наш земляк повторив безсмертний подвиг Гастелло. Його ім’ям названо одну з вулиць Андрушівки. Є у нас вулиці й інших прославлених героїв Великої Вітчизняної віни: Матросова О. М., який закрив своїм тілом амбразуру ворожого дота, генералів Ватутіна М. В., Гусаковського Й. І. - визволителів нашого району, підполковника Вобяна С. Є., який загинув у нашому місті. На жаль, не увіковічена пам’ять маршала Жукова Г. К., голови Верховної Ради СРСР Підгорного М. В., які жили і працювали в Андрушівці. Варто було б встановити меморіальні дошки на будинках, де вони мешкали. В рік 65-ої річниці Великої Перемоги велику увагу необхідно приділяти патріотичному вихованню молоді на прикладах героїчних подвигів учасників Великої Вітчизняної війни.

Йосип Лоханський,
ветеран Великої Вітчизняної війни.
Новини Андрушівщини

Вдячні за розуміння і підтримку

Ветерани району щиро дякують районній державній адміністрації, районній, міській та селищній, сільським радам за проведені заходи з нагоди відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Мітинги, урочисті зібрання, святковий обід, солдатська каша, святкова хода надовго залишаться у пам’яті ветеранів. Рада ветеранів району щиро вдячна всім, хто організовував і надавав посильну допомогу у відзначенні цієї знаменної події. Значну роботу в організації святкування провели відділи культури і туризму та освіти райдержадміністрації. Ветерани відчули особливу повагу від учнівської молоді в ході операції «Світанок» та інших заходів, що організовувалися в усіх навчальних закладах району. За щедрість, високу людяність проявлену до сивочолих фронтовиків, дякуємо нашим меценатам: ПП Гринишину В. Є., колективу аптеки «Бажаємо здоров’я», ПОСП «Надія» с. Зарубинці (Семенюк В. І.), ПП Сідоренко Л. О., ТОВ «Андрушівський маслосирзавод» (Матвієнко О. Ю.) та багатьом іншим керівникам підприємств, установ та організацій. Потрібно віддати належне колективу редакції - майже в кожному номері газети «Новини Андрушівщини» друкувалися статті про участь наших земляків у тій страшній війні. Віримо, що проголошений Верховною Радою 2010 рік в Україні Роком ветеранів не завершився 9 травня. Піклування про ветеранів, вшанування та увічнення героїчного подвигу захисників Вітчизни - справа честі нинішніх і прийдешніх проколінь.

Надія Горкун,
голова районної організації ветеранів
Новини Андрушівщини

Дорогами війни

У сім’ї Йосипа та Христі Олізарівських з Городищ народилося семеро дітей, п’ятеро померло від хвороб і голоду. Отож як подорослішав Станіслав, батьки поклали на нього всі надії - буде він на обійсті за господаря, приведе невістку і таки продовжиться їх рід.

Аж тут війна. Знову розпач, молиться Христя, щоб минуло лихо її сина. Та хіба ж так буде? Одних на фронт мобілізували наші, інших - в неволю забрали фріци. Між останніх опинився і Стасік, а з ним ще хлопці з Городищ - Микола Наумчук, Петро Гринь, Андрій Задніпрянець та ще Шура Хартник із Зарубинець і Федько Давиденко, який уже був на фронті та втік з полону. У товарняку їх довезли до однієї з шахт м. Ротенберг, поселили в бараці. Їжа - аби не вмерли: 150 грамів хліба і кварта кави на сніданок, в обід - тарілка супу без хліба, ввечері - черпак баланди. Робота була на глибині 700 метрів, добували й навантажували вугілля лежачи, як в норі. «Втекти і за всяку ціну», - пульсувала думка в голові у юнака. Але як? Станіслав поділився намірами із своїми хлопцями (на щастя всі городищенські потрапили в одне місце). Але ввечері того ж дня вартові вистроїли всіх, як на плацу, виштовхали наперед старого поляка і нацькували вівчарку. Собака рвала бідолаху нещадно, а потім через перекладача старший сказав, що так буде з кожним, хто надумає втекти. Невдовзі підневільників перевели на другу шахту - глибшу, де вже стоячи навантажували вугілля у вагонетки. Думка про втечу не залишала Станіслава і він наважився. Друзі його підтримали. Вирішили тікати по двох. Вночі прокопували хід під дротяною загорожею, при наближенні вартового завмирали, а то й загортали підкоп. А все ж вибралися на волю, через поле, городами до переліску, а там чекали, доки всі зберуться. Рідна сторона - на сході. А як зорієнтуватися. Ага, он Велика Ведмедиця - то північ, а схід - праворуч. Втікачі прихопили із собою одяг, трохи хліба, що хто зумів зберегти, і рушили на Батьківщину. Станіслав Йосипович згадує: - Спочатку у всіх страшенно боліли ноги. А потім звикли. Одягнуті ми були по-домашньому, так що підозри особливої не викликали. Старалися більше пройти вночі. Була осінь, тож на городах брали овочі, картоплю, в селах просили їсти у людей. Федір Давиденко як дорогоцінний трофей ніс із собою гармошку, він ще з дому її прихопив. Ми спочатку сердились на нього. Краще б капустину ніс під рукою. На одному городі нас упіймав сторож, забрав, що в кого було, у Феді - гармошку. За неї німець дав йому хлібину і показав нам шлях на ліс. Були й такі, що хотіли здати нас фріцам. Один хазяїн зачинив всіх у погребі, але другого дня відпустив. Хлопці почали відставати, залишалися в наймах на чужій землі, бо не мали сили йти далі. А ми з Шурою Хартником дійшли аж до польського кордону. Поляки - добрі люди. Я назвався по-їхньому Стахом (є в нашому роду польське коріння), може, через те ставилися до мене поблажливіше. Поляки вже були поневолені німцями, співчували нам, на дорогу дали трохи продуктів. Через Віслу нас теж перевіз шпеткий пан, але за це не взяв з нас ні гроша. Як хотілось додому, швидше відчути себе потрібним на рідній землі, як її син-воїн, як захисник. Але поки що із Батьківщиною їх єднало тільки спільне небо, одні на всіх сонце і вітер, що доносив з України відлуння канонад. Відчувалося, що воєнні дії все активніше розгортаються на західних рубежах. За тридцять п’ять днів Станіслав таки добрався до рідного дому, де ним невимовно зраділи батьки і сестра, а сільський староста дався диву: - Де це ти, Стах, узявся, твоє місце не тут. Не йому було знати, скільки пережив хлопець, щоб не втратити Батьківщину і стати потрібним їй у ту злу воєнну пору. Наші війська у 1944-ому вже гнали ворога на захід. Станіслава Олізарівського мобілізували в діючу армію і після місячної навчальної підготовки зарахували у піхотний полк, що дислокувався під Малим Чернятином. Там було перше бойове хрещення, потім - контузія, госпіталь, комісування і переведення у комендантський взвод. - Наш підрозділ охороняв склади боєприпасів військ Першого Українського фронту, ми розвантажували і готували до відправки боєприпаси. Хотілось на фронт, я почував себе придатним до бойової служби. Це підтвердив висновок медичної комісії. Станіслав гордився, що потрапив у моторизовані війська, бо артилерія - не піхота. Знайомими дорогами, які пройшов пішки з німецької неволі, юнак повертався назад на захід, але вже як боєць, захисник, визволитель. Із своєю частиною він утримував Сандомирський плацдарм, форсував річки - Віслу, Одер, Несе, Шпрее. Це ж та сама Вісла, на тому березі якої він ще так недавно стояв зморений, виснажений, ніким і нічим незахищений утікач-підневільник. Далі - похід на Злату Прагу, остаточні і безповоротні бої за визволення Чехословаччини у складі 3-ої артдивізії з резерву Головнокомандуючого, оточення й розгром решток діючих гітлерівських армій. Солдатська честь… Нею дуже дорожить старшина у відставці Станіслав Йосипович Олізарівський, його найдорожче вбрання - піджак з нагородами - орденами і медалями, де кожна - дорога по-своєму, нагадує про бойову юність, про друзів-однополчан. В особистому архіві - подяки від Верховного Головнокомандуючого. Ветеран - цікавий оповідач, раніше його слухали тільки діти, а тепер - і онуки, і правнуки, яким він вдячний за свою забезпечену, не одиноку старість. Живе дідусь зараз в сім’ї онука Юрія - дружину поховав давно. Працелюбний, доброзичливий. На запитання, чого він хоче побажати дорогим йому людям напередодні свята, він сказав: - Миру, любові і добра. - І Вам цього ж,- сказала я прощаючись.

Лідія Наконечна
Новини Андрушівщини

Футбольні турніри в Андрушівському районі

Напередодні святкування 65-ої річниці Великої Перемоги в районі проходили футбольні турніри.
7 травня в Андрушівці на футбольному майданчику із синтетичним покриттям проходили змагання з міні-футболу серед школярів віком до 15 років, де перше місце посіла команда з Крилівки, друге - із Старої Котельні, третє - з Гальчина. Цікаву гру показали також юні футболісти із Зарубинець та Андрушівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Командам-переможцям було вручено грамоти.
8 травня на районному стадіоні «Колос» змагалися 10 дорослих футбольних команд. В нелегкій боротьбі перемогу здобула команда «Фортуна», друге місце посіли футболісти команди «Ветеран», третє - «Буревісник». Всі команди з Андрушівки. Цікаву гру продемонстрували футболісти з Городківки, Нехворощі, Міньківець, Бровок Перших, Старої Котельні, Червоного та райвідділу внутрішніх справ. Переможців нагородили кубками і грамотами відділу у справах сім’ї, молоді та спорту, районної організації ВФСТ «Колос».
8 травня на футбольному полі селища Новоівницьке відбувся футбольний турнір, в якому взяли участь п’ять команд. Перемогу святкували футболісти з Волиці, другою була команда господарів, третє місце дісталось футболістам із Степка. Злагоджену гру показали юніори з Новоівницького та футболісти з Івниці. Переможці одержали кубки та грамоти.

Юрій Олексюк,
начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА.
Новини Андрушівщини

Щоб жити і перемагати

Нещодавно я побував у Малій П’ятигірці, де випадково зустрів жінку, батько якої був і залишається легендою для своїх земляків. Ольга Филимонівна ГОРОШКО розповіла, що майже сорок років тому на сторінках районки була опублікована стаття про її батька - Филимона Миколайовича Совсуна. Моя співрозмовниця показала жовту від часу, але таку дорогу для неї районну газету «Шлях до комунізму» від 1 серпня 1970 року. Автором статті був молодий журналіст Борис Шинкарук. Я звернувся в редакцію районної газети «Новини Андрушівщини» з проханням напередодні 65-ої річниці Великої Перемоги ще раз надрукувати цю статтю. Нехай нинішня молодь знає, що герої жили поруч - в їх районі, а то й на їх вулиці.

Степан Піцикевич,
секретар районної ради ветеранів.

Ця бувальщина живе досі у пам’яті старожилів Малої П’ятигірки та Каменів. Історія знає імена лише небагатьох її учасників, проте їх ратний подвиг нев’янучим цвітом квітне в серцях людей. Про нього довідавсь я спочатку в Каменях, та якось відразу не звернув уваги, бо надто заплутаним і малоймовірним здавався. Але згодом у випадковій розмові з членами колгоспу «Здобуток Жовтня» почув те ж саме і вирішив довідатись істини. Хоча повністю це і не вдалось (ймення головного героя, льотчика Радянської Армії лишилося нерозгаданим), проте хочу розповісти читачам про наших земляків, справжніх радянських людей, які навіть в час смертельної небезпеки не падали на коліна, а боролись, боролись, щоб жити і перемагати. - Як хочеться жити, як хочеться в небо, - з відчаю, щосили полоснув гострим лезом лопати по товстому корінцю ялини. Він глухо хруснув, і з грунту прозирнула широка біла стеблина. - Спочинемо, капітане, на той світ ще встигнемо, - молодший лейтенант, що копав поряд з льотчиком, загородив заступ у грунт й зіперся на нього. Кинув працювати і третій полонений. Німці зиркнули на годинник, щось загелькотіли один одному, зареготали з якимсь металевим скреготом в голосі. - Ось так і вмирати будемо під сміх цих потвор, - ні до кого не звертаючись, промовив льотчик. Раптом в його зіницях животворною надією спалахнула думка. - Хлопці, нас трьох, їх теж. А чи лопата не зброя? Помирати, так з музикою. Беру на себе оту рудоволосу мавпу. Згода? І знову з ями-могили на шелесткий килим сухого листя полетіло груддя вогкої землі. На охоронців кинулись дружно. Проте поталанило лише одному пілоту. Його заступ глибоко вп’явся гітлерівцеві в череп, і той, застогнавши, повалився на землю. Капітан швидко кинувся в чагарники. Гілля боляче стьобало по обличчю, колючий терен розшарпував на шмаття і без того подерту сорочку. Від величезного перенапруження та бігу кров стугоніла у висках, дзвеніло у вухах. Чагарі раптово обірвались і попереду широким плесом заіскрилась річка. Не вагаючись, він кинувся у воду. Постріли фашистів наздогнали його вже на півдорозі до другого берега. Щось обпекло руку, а кулі все цвіготіли та цвіготіли довкола. Втрачаючи сили й свідомість, нарешті, вхопився за прибережну осоку... Вітер гойдав дзеркало річки, і під сонцем багряною стежкою впоперек неї протяглась кривава смуга... ...Филимон Миколайович Совсун, перечепивши через плече мисливську рушницю, не поспішаючи крокував вузенькою і ледь-ледь помітною між трав стежкою. Хотілось побути на самоті: обміркувати варто було дещо. «Та-та-та-а», - прокотилась луною по лісі автоматна черга, потім друга. - Стріляють від ріки. Невже хтось з хлопців потрапив до ворога? - миттю пронеслось в думці лісника. - Ще цього бракувало! І, не вибираючи дороги, навпростець подався на постріли. Спочатку зовсім нічого не міг второпати. Стоячи по коліна у воді, два гітлерівці невгавно били з автоматів. Кулі важким градом сіклись об хвилі, здіймали густі фонтанчики бризок, щезали в зеленкуватій каламуті. І тільки пильно придивившись, помітив між хвиль людину. - У той день чоловік повернувся з обходу вже зовсім смерком. І хоча для мене, - згадує Олена Потапівна Совсун, - це і не було новиною, проте спочатку взялась докоряти йому, бо ж всю сорочку і штани приніс геть чисто мокрими та брудними. Филимон наказав приготувати чисту білизну і простирадло. Потім попрохав допомогти. В повітці, брудний і закривавлений, лежав чоловік. Разом з частим подихом з його грудей виривався приглушений стогін. Опівночі, запрігши коня, Филимон подався лісом на Городківку. Потім розповідав, що тамтешній хірург Борис Радіоновнч Марчук зробив втікачеві операцію і льотчик пішов у партизани. А на ранок фашисти прочісували ліс, нишпорили по хатах, але знайти їм не вдалось нікого. Минуло більше року. Радянські війська вигнали гітлерівців з села, і партизанський зв’язковий Филимон Миколайович Совсун одяг на плечі солдатську шинель. З боями дістався аж до Берліна. І там під невеличким німецьким містечком ворожа куля увірвала життя відважного воїна, народного месника. Однак і досі світла пам’ять про нього живе у серцях колишніх партизанів загону імені Чапаєва.

Б. Шинкарук
Новини Андрушівщини

Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього

Ніщо не може затьмарити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Його наближали, як могли, ветерани Великої Вітчизняної війнилюди, перед якими наше покоління у вічному боргу. Їх груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Важко позбутися нав’язливої думки: прийде день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами, піде у вічність, понесе із собою живі спогади. В переддень вікопомного свята учні нашої школи взяли участь в операції "Світанок”. Діти відвідали ветеранів війни вдома, привітали їх зі святом, вручили квіти, з великою увагою слухали спогади фронтовиків про ті страшні роки випробувань, які вони пройшли з честю. В нашому невеличкому селі нині проживає лише 4 ветерани: Лук’янчук Н. П., Горошко Ф. Д., Кравчук М. Н., Маслюк С. І. А ще є пам’ятник загиблим воїнам, де ми постійно прибираємо, висаджуємо й доглядаємо квіти. Діти відвідали учасницю бойових дій Лукянчук Н. П., щиро поздоровили її з 65-ю річницею Перемоги. Ще юнкою ця жінка була призвана до лав армії. Пройшла всю війну, щохвилини бачила смерть, каліцтва. Всі ми дякували їй за подарований нам мир. Назавжди залишиться в нашій пам’яті і виховна година, яку провели вчителі Шкроб М. О., Віннік М. П., на неї завітали до нас ветерани війни Лук’янчук Н. М., Горошко Ф. Д. Посивілі ветерани є взірцем для нас, їх подвиг, сила, мужність варті того.

Наталія Петрушкевич,
вчителька початкових класів Малоп’ятигірської ЗОШ І-ІІ ступенів.
Новини Андрушівщини
суботу, 15 травня 2010 р.

Посміхався ранок травневий переможним цвітінням весни

І знову заквітчаним травнем прийшло на нашу землю бажане, дороге, незрівняне свято Перемоги. Зранку небо сплакнуло дощем, обмивши душі полеглих у Великій Вітчизняній війні, а потім сонце заграло в литаврах святкового маршу, засяявши посмішками на обличчях учасників параду, відбившись у блиску нагород, що прикрашали груди фронтовиків, трудівників тилу.
Святкова колона, яку, як і годиться, очолюють ветерани, зупиняється біля обеліска Слави, де горить Вічний вогонь і несуть почесну варту сьогоднішні захисники Вітчизни, охороняють пам’ять про полеглих андрушівчан закучерявлені білокорі берези. Далі колона направляється на Алею Слави. Квіти лягають до місця вічного спочину полеглих за визволення Андрушівки бійців Червоної Армії. Відкриваються урочистості мелодією Гімну України, звучать вітання ведучих, які, карбуючи кожне слово, перегортають сторінки історії, котра нагадує, що 12 тисяч жителів нашого району воювали в діючій армії, боролися з ворогом у партизанських загонах і антифашистському підпіллі. Кожен крок до Перемоги, кожен день, кожна хвилина війни були скроплені людською кров’ю, оплачені життям 27 мільйонів синів і дочок нашої великої багатонаціональної країни. Пам’ять про них, а також про закатованих, знищених ворогом мирних жителів під звуки церковних дзвонів андрушівчани вшанували хвилиною мовчання. Глибоку вдячність визволителям і трудівникам тилу висловили у своїх виступах голова районної державної адміністрації Б. В. Мазур, командир військової частини А-1912 І. Є. Жеребецький, ветеран Великої Вітчизняної війни М. С. Яцюк, учень Андрушівської гімназії Олег Байбула. Вірність бойовим традиціям, готовність за першим покликом захистити рідну Батьківщину від ворога продемонстрували правнуки фронтовиків - і ті, що пройшли карбованим кроком перед монументом Слави, і ті, що поклали ялинову гірлянду, букети живих квітів до його підніжжя, і ті обдаровані юнаки і дівчата, котрі в театралізованих сценах відтворили героїку і драматизм воєнної епохи. Відлунням війни і немеркнучої пам’яті про визволителів над старовинним парком пролунав військовий салют. Ветерани, вдячні андрушівчани поклали квіти і до монумента Слави, і до погрудь Героїв Радянського Союзу та кавалерів ордена Слави, і до плит, на яких викарбувані імена загиблих у війну наших земляків. День Перемоги - це єдине свято, в якому радість і сльози, вдячність і пам’ять сплелися у нев’янучий вінок - один для всіх визволителів-фронтовиків і тих, хто вже в мирний час пішов за межу вічності, вінок, який ніколи не зів’яне. Цим свято не закінчилося. Воно продовжувалося біля імпровізованої сцени, де пісні, музику і танці дарували присутнім учасники художньої самодіяльності. А за накритим столом ветеранів частували солдатською кашею, бажали відсвяткувати ще не одну переможну весну.

Лідія Наконечна
Новини Андрушівщини
пʼятницю, 14 травня 2010 р.

Королівський відпочинок в Кароліно-Бугаз (Чорне море)

Королівський відпочинок в Кароліно-Бугаз (Чорне море) ЗА ПОМІРНИМИ ЦІНАМИ одно- та двоповерховий спальний корпус (номери «Люкс»), гаряча та холодна вода постійно, 3- разове харчування, 500 м. до моря - і все це за цінами від 1500 грн. за 7 днів відпочинку. Тел.: 0974034245.

З турботою про найменших

Нещодавно в дитячий садочок "Теремок” с. Гальчин завітали представники обласного та районного осередків партії "Українська платформа” відповідно Т. О. Романовська та В. О. Берладина і, звісно, що не з порожніми руками. Попередньо поцікавившись проблемами дитячого дошільного закладу, вони в подарунок малечі привезли 12 новесеньких двохярусних ліжечок, аптечки, іграшки, дитячу ортопедичну коляску для 3-річної дівчинки-інваліда. Завідуюча дитсадком "Теремок” Л. М. Салійчук, педагогічний колектив та вихованці радо зустрічали гостей, ознайомили їх з умовами, в яких вчаться і пізнають навколишній світ дітлахи. У відповідь на благодійний вчинок дорослих малята влаштували невеличкий концерт та подарували гостям іграшки, виготовлені власноруч.

Валентина Сільська
Новини Андрушівщини
четвер, 13 травня 2010 р.

Програму економічного і соціального розвитку та бюджет Андрушівського району на 2010 рік

13 травня відбулася чергова сесія районної ради, на яку прибули депутати та запрошені. Зокрема, депутат обласної ради Грінчук С. І., голова райдержадміністрації Мазур Б. В. і його заступники, а також начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, міський, селищний та сільські голови, керівники підприємств, установ та організацій району.
Першим, згідно порядку денного, розглянули питання про затвердження Програми економічного і соціального розвитку Андрушівського району на 2010 рік. З інформацією виступив перший заступник голови райдержадміністрації Борисов О. А. Слід зауважити, що вищеназвана Програма була розроблена відділом економіки та інфраструктури райдержадміністрації у співпраці з відділами та управліннями РДА, організаціями й підприємствами району. Основною метою Програми економічного і соціального розвитку Андрушівщини на 2010 рік є подальший розвиток економіки району, зокрема закладання інвестиційних підвалин цього процесу, розв’язання проблемних питань соціального характеру. Соціально-економічна політика в районі буде спрямована на такі основні напрямки: - збереження існуючих та створення нових робочих місць на підприємствах району; - створення умов для відкриття нових підприємств, у тому числі з іноземним капіталом; - розширення асортименту продукції та сприяння промисловим підприємствам у відновленні раніше втрачених та пошуку нових ринків збуту; - активізація інноваційної діяльності у всіх галузях виробничої сфери; - нарощування поголів’я худоби і птиці в сільському господарстві; - підтримка і супровід інвестиційних проектів, зокрема тих, які передбачають впровадження сучасних енерго- та ресурсозберігаючих технологій, є екологічно безпечними; - реалізація Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Андрушівському районі на 2008-2012 роки; - підготовка та узгодження з облдержадміністрацією пріоритетних інвестиційних проектів району в соціальній сфері, що потребують першочергової фінансової допомоги з державного бюджету; - контроль за дотриманням законодавства про оплату праці, ліквідація заборгованості із заробітної плати, до Пенсійного фонду, по податках і зборах; - проведення перерахунків заробітної плати та державних соціальних виплат населенню з урахуванням законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати та прожиткового мінімуму; - забезпечення виконання програми зайнятості населення району на 2010-2011 роки; - забезпечення населення якісними послугами підприємств житлово-комунального господарства та застосування економічно обгрунтованих тарифів на них. З даного питання виступив міський голова М. Г. Сушко, який основну увагу зосередив на проблемі будівництва очисних споруд для міста та подякував керівництву облдержадміністрації за розуміння та підтримку в питанні їх спорудження. Начальник обласного управління охорони навколишнього природного середовища, депутат обласної ради Грінчук С. І. у своєму виступі акцентував увагу на проблемних питаннях реалізації проекту будівництва очисних споруд. Голова райдержадміністрації Мазур Б. В. у своєму виступі наголосив, що все намічене маємо обов’язково виконати. Повинні працювати так, щоб до нас прийшли інвестори, які вкладатимуть гроші у наші підприємства. Необхідно оперативно вирішувати всі питання, що стосуються сільського господарства. На даному етапі головне - догляд за посівами. Потрібно приділяти належну увагу і тваринницькій галузі. У соціальній сфері теж немало роботи. Звертаючись до сільських голів, Б. В. Мазур сказав, що найближчим часом керівники району побувають на сесіях сільських рад, бо є багато питань, які необхідно обговорити з депутатами місцевих рад. Наступним на порядку денному стояло питання про районний бюджет на 2010 рік. З інформацією виступила начальник фінансового управління райдержадміністрації Суботенко Н. О., яка запропонувала затвердити загальний обсяг доходів та видатків районного бюджету на 2010 рік в сумі 87757,182 тис. грн. Дане питання депутати обговорювали досить активно. Виступили, зокрема, Семенюк В. І., Масира П. В., Гринишин Є. Я., Хоменко В. А., Ляшук М. І., Мриглод М. В., Бойко В. І., Авраменко А. І., Бойко Д. Т. Найактивніше обговорювали народні обранці проблемні питання фінансування витрат на медичне обслуговування населення району. Про виконання районного бюджету за І квартал 2010 року інформувала депутатів та запрошених Суботенко Н. О. На сесії було розглянуто ряд питань комунальної власності. Зокрема, про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селища, міста району об’єкту фізичної культури та спорту стадіону "Колос”; про створення комунального закладу "Андрушівська районна дитячо-юнацька спортивна школа Андрушівської районної ради”; про призначення на посаду директора цього закладу Доманського А. І. На сесію районної ради були винесені також питання про надання бюджетним установам пільг з орендної плати; про погодження проекту встановлення меж селища Новоівницьке та ряд інших. З усіх розглянутих питань були прийняті відповідні рішення.

Марія Олексюк
Новини Андрушівщини
понеділок, 10 травня 2010 р.

Ми турбуємося про вас

9 травня, в честь 65-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, в парку м. Андрушівка відбулася благодійна акція "Виставка здоров’я”, яку організувала районна організація Товариства Червоного Хреста. Ветерани війни, жителі міста та гості мали можливість дізнатися про вісім важливих принципів здоров’я, а також вирахувати відсоток жиру в організмі, масу тіла, виміряти артеріальний тиск, дізнатися, наскільки міцні та здорові легені, безкоштовно відвідати масажну палатку та вирахувати свій біологічний вік. Висловлюємо щиру подяку керівництву району, волонтерам, прихожанам церкви Християн адвентистів сьомого дня та пастору церкви "Заповіт Ісуса Христа” за допомогу в організації акції. Ми вдячні за спонсорську підтримку, яку надали нам приватні підприємці Ростоцький А. І., Ткаченко Д. В., Шпотаківський Ю. О. Нехай усіх Вас благословить Господь.

Поліна Каленська,
голова районної організації Товариства Червоного Хреста
Новини Андрушівщини
неділю, 9 травня 2010 р.

Поклонились доземно живим і полеглим

9 травня в село Степок на урочистий мітинг з нагоди відкриття нового обеліска на братській могилі прибули почесні гості - депутат Верховної Ради України, голова обласної організації Народної партії М. М. Рудченко, голова райдержадміністрації Б. В. Мазур, голова районної ради В. Б. Шпаківський, голова правління ВАТ "ЕК "Житомиробленерго” А. В. Левицький та інші. Почесні гості, сільський голова Н. П. Войцехівська та директор місцевого господарства П. В. Юянець відкрили пам’ятник. Коли навесні стихія зруйнувала обеліск, громада села звернулася за допомогою до М. М. Рудченка. За його сприяння, а також за підтримки приватного підприємця Є. Я. Гринишина, директора СТОВ "Хлібороб” П. В. Юянця, голови районного осередку Народної партії П. С. Роя, генерального директора ТОВ "Новобуд” ЮП В. П. Мельника, начальника райвідділу культури і туризму Г. І. Білецької, директора Степківської ЗОШ І-ІІІ ст. Л. А. Степаненко, директора будинку культури В. М. Каліна було відтворено пам’ятник загиблим воїнам. Сільський голова Н. П. Войцехівська щиро дякувала всім, хто долучився до доброї справи, за плідну співпрацю. Із 65-річчям Великої Перемоги степківчан вітали почесні гості, ветеран-інвалід Великої Вітчизняної війни із Корчмищ П. Г. Кузьмінський, учні місцевої школи, а вчителька-пенсіонерка П. О. Мисник прочитала власний вірш про визволителів села. Народний депутат М. М. Рудченко щиро дякував ветеранам за мужність і героїзм, запевнив, що й надалі надаватиме посильну допомогу сельчанам в реконструкції під’їзної дороги до села. Голова райдержадміністрації Б. В. Мазур висловив вдячність колишнім фронтовикам за відвагу, проявлену в роки Великої Вітчизняної війни, а також за трудовий подвиг при відбудові зруйнованого фашистами господарства, бажав здоров’я і довголіття. Колишніх фронтовиків та всіх присутніх на мітингу вітали піснями працівники районного будинку культури Вадим Гонзецький та Лілія Самплавська. Корзини квітів, вінки, букети яскраво-червоних тюльпанів, як данина пам’яті, лягли до підніжжя обеліска. Хвилюючим і незабутнім був момент, коли сільські жінки за християнським звичаєм настелили братську могилу воїнів-визволителів, поклали туди калач, печиво та цукерки. На мітингу грав духовий оркестр, сільський голова зачитала імена загиблих степківчан, а присутні хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять. Біля нового обеліска та могили загиблих визволителів на згадку сфотографувалися депутат Верховної Ради України М. М. Рудченко, керівники району, села та ветерани.

Марія Кобилянська
Новини Андрушівщини
пʼятницю, 7 травня 2010 р.

Вітання визволителям Андрушівщини

Учні першої міської школи свято бережуть пам’ять про воїнів-визволителів, які в 1943-ому прогнали ненависного ворога з рідної землі. Головний удар в наступальних операціях взяли на себе бійці 11-го Гвардійського танкового корпусу. Раді ветеранів цього військового з’єднання діти надіслали вітання.

Дорогие ветераны 11 Гвардейского танкового корпуса! 65 лет как отгремели последние залпы Великой Отечественной войны. Сегодня мы снова и снова с чистым сердцем и светлой памятью возвращаемся к той незабываемой весне 45-го года, к ее вечным героям. Через тяжелые бои, миллионьї человеческих жертв пришла к нам Великая Победа. Не перечесть подвигов ни боевьіх, ни трудовых, совершенных во время страшной войны, не перечесть героев, известных и неизвестных, живых и мертвых. С большой любовью и скорбью мы склоняем головы перед сыновьями и дочерями, которые отдали свою жизнь за свободу и независимость родной земли и обращаемся со словами чистосердечной признательности каждому ветерану, который прошел путями зтой кровопролитной войны. Низкий поклон и глубокая благодарность Вам, солдаты Победы! Подвиг Ваш, бессмертный и вечный, будет жить в памяти поколений, которьіе всегда будут в безоплатном долгу перед Вами. От имени учащихся и учителей Андрушевской общеобразовательной школы І-III ст. № 1 Житомирской области чистосердечно поздравляем Вас, седоволосьіе ветераньї 11 Гвардейского танкового корпуса с всенародным праздником - Днем Победы, праздником торжества, справедливости и мира на Земле. Крепкого всем здоровья, долгих и счастливьіх лет жизни, мира, добра, благополучия. Пусть священный огонь Победы и в будущем светит всем нам через года и расстояния, согревает наши сердца, вдохновляет на новые свершения во имя светлого будущего на Земле.

Ученический и учительський коллективы Андрушевской общеобразовательной школы І-ІІІ степеней №1 Житомирской области.
Новини Андрушівщини

Наш біль і наша пам'ять

Знову землею молодо крокує весна. Незабаром салютуватиме вона вишневим і яблуневим цвітом величному і вікопомному святу - 65-річчю Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. Давним-давно травою, ромашками позаростали окопи, на місцях колишніх боїв мирно тягнуться до сонця хліба, народилися нові міста й покоління, але в пам’яті нашій вічно житиме те пережите всенародне горе і великий людський подвиг не в ім’я слави чи почестей, а заради Батьківщини своєї - великої і малої. Минають десятиліття, змінюються покоління, але горять в душах людських невидимі свічі пам’яті, які світлом і теплом своїм зігрівають серця братів і сестер, дітей, внуків і правнуків тих, хто пройшов те пекло і вижив, і тих, хто згорів у полум’ї тієї біди… І що це дійсно так, свідчать листи до редакції і візит ось цього поважного чоловіка з Яропович - Дмитра Онуфрійовича Стовбуна. Тремтячими руками він дістав з картатої торбинки загорнуті в папір старі, потерті часом і людськими руками документи воєнної доби, серед яких є й ті, що стосуються нагород, лист заступника командира військової частини, в складі якої бив фашистів його брат Андрій Онуфрійович Стовбун і загинув перед самісінькою Перемогою в 1945-у в Східній Прусії. У родині Онуфрія та Параски Стовбунів один за одним підростали чотири сини - Андрій, Микола, Дмитро, Петро і дочка Ольга. - Усіх нас батько і мати змалку виховували так, аби ми не цуралися ніякої роботи, вчили любити землю, яка нас годує, і людей, - ділиться своїм потаємним Дмитро Онуфрійович. А коли прийшло оте всенародне лихо, першим пішов на фронт Андрій, уже в 1944-ому дев’ятнадцятирічним мобілізували й Миколу. Війна забрала обох: в лютому 1945-ого навіки залишився лежати в землі Східної Прусії Андрій, Миколу фашистська куля наздогнала в м. Виборг Ленінградської області в липні 1944 року. - Відтоді,- продовжує Дмитро Онуфрійович,- в нашій хаті навічно поселилося горе. Мати, а тихцем і батько, ховаючись одне від одного, діставали зі скрині похоронки, листи від синів і командирів, перечитували сотні разів, не вірячи страшним звісткам. Мати по-жіночому голосила, а батько став аж сірий, як земля, що прийняла його синів… Через лихо таке вони і з життя пішли одне по одному передчасно. А ми свято бережемо пам’ять про рідних нам людей, сімейною реліквією стали і ось ці документи… Один за одним я беру до рук майже перепалі від часу листки і читаю: «Наказом командуючого Першою ударною армією від 18 . 08.1942 р. сержант Андрій Онуфрійович Стовбун за мужність нагороджений медаллю «За відвагу», а далі: вересень 1943 р. - за відмінне виконання бойових завдань він нагороджений орденом Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги»; грудень 1943 - за відвагу А. О. Стовбун удостоєний ще однієї високої нагороди - ордена Слави ІІІ ст.; у червні, липні, вересні 1944 р. Андрію Стовбуну наказом Верховного Головнокомандуючого Маршала СРСР тов. Сталіна оголошені Подяки за відмінні бойові дії при форсуванні р. Друть, в боях за звільнення міст Бєлосток, Остроленк, Волковиськ. А ось і лист заст. командира частини, в складі якої воював Андрій Онуфрійович: «Шановний Онуфрій Васильович! Майже три роки Ваш син служив в нашій частині і зарекомендував себе як мужній воїн Червоної Армії, відданий син свого народу, який всім серцем ненавидів фашистів, котрі топчуть нашу рідну землю, докладав усіх зусиль, аби швидше звільнити її від фашистського ярма і добити ворога в його лігві. Ваш син постійно проявляв мужність і відвагу, будучи мужнім і талановитим воїном-командиром. Він за будь-яких обставин виконував доручене завдання, подавав бійцям особистий приклад відваги, самопожертви в ім’я миру. Андрій Онуфрійович удостоєний високих урядових нагород за хоробрість і безстрашність. Він був і чудовим товаришем, перспективним комуністом. А 1 лютого 1945 р. на території Німеччини він здійснив ще один подвиг: з невеличкою групою бійців відбив в озвірілих фашистів міст через річку, який ті хотіли підірвати. Таким чином забезпечили стрімке просування наших військ вглиб німецького лігва. За цю операцію був нагороджений високою урядовою нагородою. 6 лютого куля німецького мерзотника вирвала Андрія з наших рядів. Він загинув смертю хоробрих при виконанні бойового завдання. Його смерть - це велике горе для вас, батьків, і для нас, його товаришів, бо ми втратили одного з кращих бійців-командирів, надійного товариша. Висловлюючи Вам щире співчуття з приводу такої великої втрати, ми дякуємо Вам за такого сина… Хоронячи Андрія, бійці і командири нашої частини поклялися помститися фашистам за нього. Вже недалеко той час, коли ворог буде розбитий і наша країна буде жити вільним і щасливим життям…». Менше року бив фашистів Микола. В тому ж таки 1944-ому смертю хоробрих він загинув за Батьківщину. Лише в їх родині війна забрала два соколи, залишивши в серцях рідних вічний біль і святу пам’ять…

Валентина Василюк
Новини Андрушівщини
четвер, 6 травня 2010 р.

Кривавий шлях до світлої дати

Довгим, надто важким і кривавим був шлях до цієї світлої дати. Найстрашніша бійня в історії людства розпочалася ще 1 вересня 1939 року. Друга світова війна охопила 61 державу світу, де проживало 80% населення земної кулі із збройними силами в 110 млн. чоловік. Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 червня 1941 року. Основними її винуватцями, як доведено міжнародним трибуналом в Нюрнберзі і Токіо, була фашистська Німеччина і мілітаристська Японія, до яких приєдналися такі сателіти, як Італія, Іспанія, Румунія, Фінляндія. Цьому блоку протистояла широка антигітлерівська коаліція на чолі з великою трійкою - Великобританією, СРСР і США. Агресивні сили імперіалізму мали геополітичний план розгрому колишнього СРСР - план «Барбароса». Загарбницькі дії фашистської армії мали тривати 4-6 тижнів. Перші місяці війни виявилися для нашого народу найтяжчими. Далися взнаки розгубленість влади, стратегічна перевага ворога і прорахунки радянського командування. Проте через деякий час гітлерівці переконалися: надії на швидкий успіх марні. Їх перекреслили мужність і стійкість радянських людей. Адже на боротьбу з фашистами піднявся весь народ. Це до нього 3 липня 1941 року звернувся по радіо Й. В. Сталін. На всю країну пролунав його заклик: «Наша справа - справедлива, ворог буде розбитий! Перемога буде за нами! Все для фронту! Все для Перемоги!». Я знаю війну не за книжками. Уже 19-річним в листопаді 1941 року брав участь в боях під Москвою в званні лейтенанта, був командиром взводу артилерійської батареї 951-ого артполку Першої ударної армії. Мій бойовий шлях проліг аж до Берліна. А тому знаю гірку правду про ціну Перемоги. Без цієї правди неможливо жити далі. 1418 днів і ночей Червона Армія, весь народ вели тяжкі бої з ворогом. Найбільший внесок в розгром фашистської Німеччини, безперечно, вніс Радянський Союз і це має велике історичне значення. Велика Перемога дісталася нам дуже дорого. За період війни до лав Червоної Армії було призвано 34 млн. чоловік, з яких 8,7 млн. солдатів та офіцерів загинули та пропали безвісти на фронтах, а їх було двадцять. Шість мільйонів українців нищили ворога, 3 млн. з них назавжди залишилися на бойових рубежах. За роки воєнного лихоліття було зруйновано 1710 міст і селищ міського типу, спалено 70 тис. сіл, розгромлено 32 тис. промислових підприємств, 65 тис. км. залізниць, спустошено майже 100 тис. колгоспів, радгоспів і МТС, 25 млн. людей залишилися без житла. А матеріальні втрати СРСР за час війни сягали понад 700 млд. крб. Тил і фронт у ті вогненні роки були єдині і непорушні. Завдяки евакуації 1523 великих військових заводів із західної частини держави на Урал, Середню Азію, Сибір, які відновили роботу в тримісячний термін, уже наприкінці 1942 р. наша армія була озброєна краще, ніж німецька. Радянський Союз за роки війни випустив 4822 тис. гармат всіх видів і калібрів, 360 тис. мінометів, 102,8 тис. танків і самохідних гармат, 112,1 тис. бойових літаків та іншої зброї. А скільки кровопролитних битв стали неповторними віхами в страшній епопеї війни. Наприклад, розгром німців під Москвою (грудень 1941-січень1942 рр.) розвіяв міфи блискавичної війни і про непереможність німецької армії. Сталінградська битва (серпень 1942-лютий 1943 рр.) поклала початок поразки фашистської Німеччини, відкрила шлях Червоній Армії для переходу в рішучий наступ від Сталінграда до Кавказу. Курська битва (липень-серпень 1943 р.) стала переломним моментом в ході війни. Червона Армія перейшла в контрнаступ по всьому фронту. Берлінська заключна операція (квітень-травень 1945 р.) привела до краху Берліна, розгрому фашистської Німеччини та її армії і повної капітуляції. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про оголошення 9 травня Днем Великої Перемоги. Всі народи колишнього СРСР щорічно відзначають це величне свято. Я, як учасник боїв за визволення Батьківщини від фашистського поневолення, закликаю всіх вас берегти мир на землі, завойований нами такою дорогою ціною. Щиро вітаю з 65-річчям Великої Перемоги тих, хто пройшов фронтовими дорогами, працював на Перемогу в тилу, солдатських вдів, усіх співвітчизників. Бажаю міцного здоров’я, мирного неба, успіхів у житті і праці на благо України і її народу.

Микола Яцюк,
колишній командир батареї, полковник у відставці.
Новини Андрушівщини

Це була чи не найбільша радість

Чимало різних подій пережив я за свій вік, але такого піднесення, такої світлої радості, як в той пам’ятний день, більше не довелося відчути, все збереглося в пам’яті до найменших дрібниць… 8 травня 1945 року наша рота знаходилася в місті Морава Остравська, що в Словакії. До нас якраз приїхала кінопересувка. Окрім військових, прийшли подивитися кіно й цивільні словаки. Від них ми й почули, що Німеччина капітулювала. Спочатку не зрозуміли значення цього слова, а коли нам пояснили, що закінчилася війна, радості нашій не було меж. Довго не могли заснути в ту ніч - все дискутували, хто чим буде займатися в мирний час. Невдовзі нас розбудили по тривозі - в місті знялася велика стрілянина, від неї небо було аж червоне. Нас швидко вишикували в колону, хоч ми не могли зрозуміти, що діється. Думали, що це знову йде на прорив німецька армія, котра була оточена в Карпатах. А гори були поруч. Командир роти поїхав до штабу вияснити, що відбувається. А коли повернувся, то оголосив, що закінчилася війна. Рота дружно закричала: «Ура!», яке понеслося над містом, здавалося, і над горами. Салютували Перемозі всі війська, котрі знаходилися в Мораві Остравській, стріляли на радощах і ми в небо над Словаччиною уже після 24 години ночі. Народжувався над світом новий мирний день - 9 травня, котрий подарував Велику Перемогу.

Григорій Берладин,
с. Лісівка.
Новини Андрушівщини

Пісня кликала в бій

День початку війни й досі навіває жах на тих, хто пережив її страхіття, хто 22 червня 1941 року чув голос диктора Юрія Левітана: «Германия без объявления войны вероломно напала на Советский Союз…». А вже 24 червня з’явилася велична пісня «Священная война», яка стала гімном Великої Вітчизняної війни, бо кликала на боротьбу з ненависним ворогом. Радянський народ - росіяни й українці, вірмени й естонці, грузини й казахи - люди всіх національностей громили ненависного ворога, який зазіхнув на безмежні простори нашої держави. І як набат, як заклик до боротьби за Батьківщину, за рідний дім звучали слова пісні: Вставай, страна огромная, Вставай на смертный бой С фашистской силой темною, С проклятою ордой… І сьогодні, коли звучить пісня «Священная война», то стискається серце, на очі набігають сльози. Щоб перемогти ворога, його треба ненавидіти. І звучать слова пісні: «Пусть ярость благородная вскипает, как волна…». На всіх фронтах, де виступали наші артисти, обов’язково звучала ця пісня, воїни слухали її стоячи, ще міцніше притискаючи до грудей автомати й гвинтівки. Пройшли десятиліття, але й досі холоне в жилах кров, коли звучить ця пісня, бо кожне слово - це реквієм життю, грізне застереження ворогу: Не смеют крылья черные Над Родиной летать, Поля ее просторные Не смеет враг топтать…

Зінаїда Кащенко,
м. Андрушівка.
Новини Андрушівщини

З журавлями лине серце до рідного краю

І знову весна розцвітає духмяним цвітом. Вона прихованим смутком заселяє душу кожного з переселенців, які знайшли свою другу домівку на Андрушівщині. Родина Лідії Федорівни та Юрія Олександровича Солодчуків у 1992-ому прибула до нас з Овруцького району. Тут для них новим було все: і хата, обтулена вітрами (навколо де-не-де залишилося дерево від колишнього колгоспного саду), і люди - хто звідки, і природа (як не вистачало розкішного поліського лісу з його неповторними дарами). Найболючіше стиснулося серце у Надії Талимонівни - Лідиної матері, бо старшим людям, як і великим деревам, важче приживатися на чужій землі. Час втамовує біль втрат, але не владний над пам’яттю. Сьогодні садиба Солодчуків - одна з кращих. Горнуться до господарів посаджені й вирощені ними дерева у саду, ось-ось потішать цвітом, і клумби з настанням тепла вкриються різнобарв’ям, а на городі вже протикаються сходи картоплі та овочів - все, як у справжніх господарів. Лад у всьому дають спільно - у сім’ї мир та злагода, люблять працю, дослухаються до думки старших, діти поважають батьків, а всі разом шанують матір і бабусю Надію Талимонівну. Саме вона допомогла доньці виростити таких славних синів й онуків - Валерія та Володю. Перший навчається у Житомирському агроекологічному університеті, а Володя працює електриком і вчиться заочно по обраній спеціальності. Їх батько Юрій Олександрович - шанована людина і в селі, де живе, і в колективі залізничної станції Бровки, де працює черговим диспетчером. Поважають і Лідію Федорівну, вона - соціальний працівник, з теплом, добром і щирою турботою обслуговує одиноких престарілих сельчан. Кожен - при ділі, вистачає хатніх турбот і для бабусі. Щоправда, здоров’я її часом підводить, діти тоді до лікарні доправлять матір, щоб підлікувалась, сил набралась. Весна для неї і для всієї сім’ї Солодчуків - пора особлива: їх чекає довгождана і така важка дорога до рідного краю, туди, де народились і жили, аж поки не накрила всіх чорна чорнобильська хмара. На другу після Великодня провідну неділю їдуть сім’єю на рідну Овруччину, спочатку не до рідного села, а на кладовище, де Лідин батько і брат, а Надії Талимонівни - чоловік і син… А потім повертають до села, якого немає, вже важко впізнати свою хату - постаріла, обсипалася, вся в зарослях, доживає віку. За нею, як за рідною істотою, болить душа і плаче серце. Потім - дорога додому, до того дому, який уже став рідним за велінням долі, яка не завжди милостива до нас.

Наталія Манзебур,
секретар Бровківської сільської ради.
Новини Андрушівщини
вівторок, 4 травня 2010 р.

ПП Янковський В.В. пропонує металопластикові вікна та двері в м.Андрушівка

ПП Янковський В.В. - офіційний представник компанії "Віндзор", пропонує металопластикові вікна та двері з високоякісного німецького профілю "ВЕКА". Звертатися: м. Андрушівка, пл. Леніна, 3 (приміщення універмагу), ІІ поверх. Тел.: 067-49-300-90; 097-53-49-110.

Підготовка водіїв автотранспортних засобів в м.Андрушівка

Андрушівський спортивно-технічний клуб ТСОУ проводить набір на навчання на літній період випускників шкіл та студентів з підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії «В». Вартість навчання - 1810 гривень. Період навчання - з 04.06.2010 р. по 20.08.2010 р. Попередній запис у групи. Крім того, здійснюємо набір на навчання з підготовки водіїв автотранспортних засобів категорії «Д» - вартість навчання 1410 гривень, категорії «Е» - 1010 гривень.
Навчання проводиться за адресою: м. Андрушівка, вул. Корольова, 18. Тел.: (236) 2-17-68.

Вироби з нержавіючої сталі в м.Андрушівка

Пропонуємо вироби з нержавіючої сталі в м.Андрушівка.
В стислі строки і якісно виготовимо вироби із неіржавіючої сталі.
Доступні ціни - висока якість.
Досвід професіоналів.
Телефон: (093)90-38-361 Володя

Криниці копаємо, досаджуємо, чистимо в м.Андрушівка

Криниці копаємо, досаджуємо, чистимо в м.Андрушівка. Виготовлення, доставка колодязних кілець. Тел.: 097-56-10-784.

Пропонуємо товари для дітей в широкому асортименті в м.Андрушівка

Ласкаво запрошуємо в новий магазин "ДИТЯЧИЙ" за адресою: вул. Леніна, 20 (біля школи № 1, навпроти райспоживспілки).

Продається автомобіль Москвич ИЖ-412 1987р.в. в м.Андрушівка

Продається автомобіль Москвич ИЖ-412 1987р.в. в хорошому стані. Місто Андрушівка. Ціна договірна. Тел.: 097-029-28-18.

Розпродаж товару в м.Андрушівка

Магазин "ПЕРЛИНА", що знаходиться в Андрушівці навпроти ПриватБанку (район автостанції) проводить розпродаж товару зі знижкою 50%: - сукні жіночі - 150-250 грн.; - костюми жіночі - 90 грн.; - костюми чоловічі - 250-275 грн.; - спідниці - 20 грн. Працюємо: 8.30-14.00 год. Неділя - на ринку.

Ритуальні товари і послуги в м.Андрушівка

Ритуальні товари і послуги в м.Андрушівка.
"Піраміда" Яровенко Ігор Володимирович
м.Андрушівка, вул. Учительська, 4
тел.: 2-10-79, моб. (096)858-99-58, (096)855-01-01

Корми та кормові добавки для с/г тварин та птиці в м.Андрушівка

ТОВ "НВП" Ветко т/ф 044 459-09-40 Безпечні та якісні корми.
Корми та кормові добавки для с/г тварин та птиці в м.Андрушівка.
Доступні ціни. Андрушівський кооперативний ринок, заготпункт.
Тел.: 04136 2-24-32, моб. 093 982-20-44.

ПП Лівінський постійно реалізує

ПП Лівінський постійно реалізує бесідки, дошку столярну, штахети, прогони, стовпчики, вагонку, обналічку, плінтуси, дошку для підлоги, бруски та іншу продукцію. Можлива доставка.
Тел.: 9-48-01; 9-42-16

Бланкову продукцію пропонує редакція районної газети "Новини Андрушівщини"

Бланкову продукцію замовляйте в редакції районної газети "Новини Андрушівщини". Ціна послуг - доступна!
Тел.: 2-19-35; факс: 2-16-30.

неділю, 2 травня 2010 р.

Ними гордиться Андрушівщина

Історія нашої землі пов’язана з іменами видатних постатей, які пронесли через все своє життя трепетну любов і ніжність до своєї малої батьківщини.
В селі Вербів (нині Любимівка) народився український письменник Василь Кучер. Уродженцем села Нехворощ є український поет Микола Гладкий. Посмертно прийнятий до Спілки письменників СРСР уродженець села Міньківці поет Леонід Левицький, який загинув в бою з фашистами у 1943 році. Рідний край розкрив талант прозаїка Григорія Кримчака, поетів Бориса Нечерди та Олександра Рихлюка, драматурга Єфраїма Райцина, дитячої поетеси Тамари Артем’євої, журналістів Прокопа Гайструка, Леоніда Козінчука, Станіслава Тетерука. Чарівна природа Полісся виколисала почуття до прекрасного у народних артистів України Віктора Цимбаліста, Ольги Павловської, Володимира Гайдая та Надії Недашківської, солісток хору імені Григорія Вірьовки Катерини та Ганни Городенко, заслужених художників України Івана Чернича та М. Андрійчука, члена національної спілки художників України Володимира Подлевського, художника Івана Стаднійчука, народного художника СРСР Миколи Максименка, заслуженого художника Росії В. Рогаля, заслуженого працівника культури Володимира Шинкарука.
Уродженці району Й.Д.Козлов, Л.М. Маргулян, В.М. Мельник, С.В. Савчук, П.С. Федорчук, А.О. Чепуренко за мужність та хоробрість, проявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, удостоєні високо звання Героя Радянського Союзу. Кавалерами трьох орденів Слави є О.В.Броніцький, П.І. Красовський, М.І. Струтовський.
З гордістю несли офіцерську честь і гідність наші земляки полковник О.А.Свіртока, полковник М.Д. Петрук, полковник В.В. Кебал, полковник С.М. Чорний, генерал-майор Ф.К.Іщенко, генерал-майор Л.Білоніг, генерал-майор П.В. Грозінський, генерал-майор Д.В. П’ясківський, генерал-майор М.І.Козак, генерал-майор В.Я.Молютенко, генерал-майор М.Д. Огороднійчук.
За трудову доблесть удостоєні високого звання Герой Соціалістичної Праці наші земляки Л.А.Любченко, М.Т. Северенчук, Л.Ю.Іщук, В.Х. За гранична, Г.Г.Бєдарєва, В.П. Аврамець, В.І. Дев’ятко.
31 житель району нагороджені Орденом Леніна, 27 – Орденом Жовтневої революції, 78 – Орденом трудової Слави, 26 – Орденом „Материнська Слава”, 3 – Орденом Червоного Прапора, 35 – Орденом Богдана Хмельницького, 27 _ Орденом Червоної Зірки, 29 – Орденом Слави, 157 – Орденом Трудового Червоного Прапора, 7 – Орденом Дружби Народів, 203 – Орденом „Знак Пошани”.
Наш край зростив талант докторів медичних наук Б.Ф.Мазарчука, А.М. Кравченка, А.А.Гайструка, І.Г.Талька, М.Шанчука, Б.С.Полінкевича, Б.О.Зелінського, докторів економічних наук І.Д.Барчука, В.І.Самборського, В.І.Іщенко, О.М.Петрука, докторів технічних наук В.С.Новікова, М.Д.Огороднійчука, Е.А.Зануди, Л.Ротшейна, А.М.Кравченка, Н.І.Койди, В.Й.Мацнера, М.О.Степанюка, докторів історичних і філософських наук Л.В.Козяревич, А.С.Канарського, К.І.Стецюка, докторів хімічних наук Ф.А.Михайленка, В.Ф.Варгалюка, доктора філологічних наук Л.В.Грицик, доктора фізико-математичних наук Л.М. Сладя, доктора сільськогосподарських наук С.П.Васильківського, доктора геологічних наук В.О.Андрушко, доктора філософії в галузі права В.В.Галюка і ряд інших.
Андрушівчани по праву гордяться своїми земляками професором Національного університету Р.О. Шевченком, директором інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича Л.І.Бондарчуком.
З містом Андрушівка пов’язана доля славетної землячки української поетесси Людмили Януарівни Волошки (літературний псевдонім Людмила Волошка).
На Андрушівському цукровому заводі працювали І.А.Фещенко-Чопівський - видатний український вчений – металознавець, провідний актор театру Леся Курбаса, вірний учень Л.Курбаса Йосип Гірняк, голова Президії Верховної Ради СРСР М.В. Підгорний.

суботу, 1 травня 2010 р.

Їх іменами названо вулиці в населених пунктах Андрушівського району

Бернардин Віталій Миколайович (01.01.1966 – 27.08.1985 рр.) – уродженець с. Гарапівка Андрушівського району. Воїн – інтернаціоналіст. Загинув у Афганістані. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю „Від вдячного афганського народу”.

Бєлінський Віссаріон Григорович ( 30.05.1811 – 26.05.1848 рр.) – російський літературний критик, публіцист.

Богород Іван Данилович – командир диверсійної групи партизанського загону ім.. Чапаєва, який діяв під час Великої Вітчизняної війни на території району.

Боженко Василь Назарович (1871 – 21.08.1919 рр.) – активний учасник громадянської війни на Україні.
У 1918 році приймав участь в організації червоних партизанських загонів. Командир Таращанського полку. Похоронений в Житомирі.

Будьонний Семен Михайлович ( 13.041883 – 26.10.1973 рр.) – активний учасник громадянської війни, Маршал Радянського Союзу, тричі Герой радянського Союзу. Перша кінна армія під командуванням С.М.Будьонного у 1920 році визволяла Андрушівський район від польських військ.

Ватутін Микола Федорович ( 03.12.1901 – 15.04.1944 рр.) – генерал армії, Герой Радянського Союзу, командуючий 1-м Українським фронтом. Війська Ватутіна М.Ф. брали участь у визволенні Андрушівського району від німецько-фашистських загарбників.

Вересков Віктор Олександрович (1924 р.н.) – молодший сержант, радист 52-ї танкової бригади Радянської Армії, уродженець м. Нижній Тагіл свердловської області. Загинув при визволенні від фашистських загарбників села Івниця Андрушівського району 12.01.1944 року. Похований в с. Івниця на військовому кладовищі. Посмертно удостоєний звання Героя радянського Союзу.

Вобян Санасар Ервандович – начальник політвідділу 44 –ї гвардійської танкової бригади. Загинув 27.12.1943 року при визволенні Андрушівки від фашистських загарбників.

Грабовський Леонід Альбінович (25.04.1962 – 09.02.1982 рр.) – уродженець с. Івниця Андрушівського району. Воїн-інтернаціоналіст. Загинув у Афганістані.

Гайдар (псевдонім справжнього прізвища Голиков) Аркадій Петрович (09.01.1904 – 26.10.1941 рр.) - російський радянський письменник. В 1918 році вступив добровольцем в Червону Армію. В 16 років командував полком. Автор повісті „Тимур і його команда”. Восени 1941 року попав в оточення, воював в партизанському загоні, загинув у бою з фашистами.

Гагарін Юрій Олексійович 9 09.03.1934 – 27.03.1968 рр.) – льотчик-космонавт Радянського Союзу. Перша людина, яка здійснила політ в космос. Полковник. Герой Радянського Союзу.

Гоголь Микола Васильович (20.03.1809 – 21.11.1852 рр.) – російський письменник. Народився в селі великі Сорочинці полтавської області. Автор повісті „Вечори на хуторі поблизу Диканьки”.

Гагич Вікторія Іванівна (1925 р.н.) – уродженка с. Лебединці, українка член ВЛКСМ, зв’язківець партизанського загону ім.. Чапаєва з 1942 року. Загинула у жовтні 1943 року. похована м. Андрушівка.

Гастелло Микола Федорович (23.04.1907 – 26.06.1941 рр.) – радянський льотчик, Герой Радянського Союзу (посмертно), капітан. 26 червня 1941 року під час бомбардування ворожої танкової колони літак капітана М.Ф.Гастелло був підбитий. Екіпаж не покинув машину на парашутах і направив палаючий літак на ворожу колону.

Горький Максим (Олексій Максимович Пєшков, 16.03.1868 – 18.06.1936 рр.) - російський письменник, родоначальник радянської літератури.

Герцен Олександр Іванович (25.03.1812 – 09.01.1870 рр.) - російський революціонер, письменник, філософ і публіцист.

Гельман Ернет ( 16.04.1886 – 18.08.1944 рр.) – діяч германського і міжнародного робочого руху. Страчений фашистами в концтаборі Бухенвальд.

Джура Володимир Леонідович ( 09.11.1960 – 03.07.1980 рр.) -уродженець м. Андрушівка – воїн – інтернаціоналіст. Загинув в Афганістані.

Допіру Мусій Лаврінович – перший голова колгоспу в с. Глинівці. Розстріляний фашистами у 1941 році. Похоронений на старому кладовищі міста Андрушівка.

Дзержинський Фелікс Едмундович (11.11.1877 – 20.07.1926 рр.) – радянський державний і партійний діяч, учасник польського і російського революційних рухів.

Дімітров Георгій Михайлович ( 30.06.1882 – 02.07.1949 рр.) – діяч болгарського і міжнародного комуністичного руху. Один з керівників антифашистського збройного повстання в Болгарії в 1923 році.

Довженко Олександр Петрович (10.09.1894 – 25.11.1956 рр.) – український радянський кінорежисер і письменник, заслужений діяч мистецтв УРСР. Його іменем названа

Заєць Андрій Тодосійович (21.11.1919 – 1987 рр.) - уродженець с. Нехворощ, учасник Великої Вітчизняної війни, механізатор, нагороджений бойовими нагородами, орденом Трудового Червоного Прапора.

Зазулінський І.П. – військовий комісар ескадрильї штурмового авіаполку. 28 серпня 1942 року в бою біля міста Калач– на -Дону направив підбитий літак на колону фашистської техніки.

Калінін Михайло Іванович (07.11.1875 – 03.06.1946 рр.) - діяч Комуністичної партії, Радянської держави. Герой Соціалістичної Праці.

Кіров (партійний псевдонім, справжнє прізвище – Костриков) Сергій Миронович ( 15.03.1886 – 01.12.1934 рр.) - діяч Комуністичної партії і Радянської держави.

Комаров Володимир Михайлович (16.03.1927 – 24.04.1967 рр.) -льотчик – космонавт Радянського Союзу, інженер-полковник, двічі Герой Радянського Союзу. Загинув при випробовуванні космічного корабля „Союз-1”.

Крилов Іван Андрійович ( 13.02.1769 – 21.11.1844 рр.) – російський письменник, байкар, журналіст, академік Петербурзької Академії Наук.

Корольов Сергій Павлович ( 30.12.1906 – 14.01.1966 рр.) – вчений, конструктор ракетно-космічних систем, академік Академії наук СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці. Народився в Житомирі.

Котляревський Іван Петрович ( 29.08.1769 – 29.10.1838 рр.) – український письменник і культурно-громадський діяч. Зіграв важливу роль в становленні нової української літератури і розвитку української літературної мови. Автор поеми „Енеїда”.

Ковальов Микола Іванович (1897 – 27.12.1943 рр.) – рядовий Радянської Армії. Загинув при визволенні села Іванків від німецько-фашистських загарбників.

Котовський Григорій Іванович (12.06.1881 – 06.08.1925 рр.) -активний учасник громадянської війни.

Космодем’янська Зоя Анатоліївна (13.09.1923 – 29.11.1941 рр.) – радянська партизанка, героїня Великої Вітчизняної війни. Під час виконання бойового завдання була захоплена фашистами. Після жорстоких тортур страчена. Посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Куйбишев Валеріан Володимирович ( 25.05.1888 – 25.01.1935 рр.) -радянський державний і партійний діяч.

Косіор Станіслав Вікентійович (06.11.1889 – 26.02.1939 рр.) – радянський державний та партійний діяч. Один з організаторів Комуністичної партії (більшовиків) України.

Левицький Леонід Миколайович (1917-1943 рр.) – поет, народився в селі Міньківці. Загинув в бою з фашистами 27.12.1943 р. посмертно прийнятий до Спілки письменників СРСР у 1961 році.

Лермонтов Михайло Юрійович (03.10.1814 – 15.07.1841 рр.) – російський поет.
В своїх творах засуджував царизм. Автор вірша „Смерть поета” – гнівного відгуку на загибель О.С. Пушкіна. Кілька років провів в засланні на Кавказі. Загинув під час дуелі.

Лисенко Микола Віталійович (10.03.1842 – 24.10.1912 рр.) – видатний український композитор, диригент, педагог, фольклорист, основоположник української національної музикальної школи.

Ломоносов Михайло Васильович –(08.11.1711 – 04.04.1765 рр.) – перший російський вчений світового значення, людина енциклопедичних знань, різносторонніх інтересів і здібностей, один із основоположників фізики, хімії. Поет.

Любченко Любов Андріївна (18.06.1922 – 10.10.1989 рр.) – Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства України, депутат Верховної Ради СРСР шостого, сьомого, восьмого скликань.

Маркс Карл (05.05.1818 – 14.03.1883 рр.) – основоположник наукового комунізму.

Маяковський Володимир Володимирович (17.07.1893 – 14.04.1930 рр.) – російський радянський поет.

Матросов Олександр Матвійович 9 1924 – 23.02.1943 рр.) – Герой Радянського Союзу (посмертно). В бою прорвався до ворожого дзоту і власним тілом закрив амбразуру.

Мечніков Ілля Ілліч ( 03.05.1845 – 02.07.1916 рр.) – російський біолог і патолог, один із основоположників еволюції ембріології, автор порівняльної патології запалення і фагоцитарної теорії імунітету. Почесний член Петербурзької Академії наук.

Мазур Олександр Микитович (1913 – 1941 рр.) – уродженець с. Бровки І. Радянський активіст. Розстріляний фашистами у 1941 році як радянський активіст.

Мічурін Іван Володимирович (15.10.1855 – 07.06.1935 рр.) – видатний радянський біолог, основоположник в Радянському Союзі наукової селекції плодових, ягідних та інших культур.

Мельник Василь Максимович ( 1918 - ) – Герой Радянського Союзу. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Олександра Невського, Червоної Зірки.

Некрасов Микола Олексійович ( 10.12.1821 – 08.01.1878 рр.) – російський поет, літературний діяч. Народився в с. Немирові Вінницької області.

Островський Микола Олексійович (29.09.1904 – 22.12.1936 рр.) – російський радянський письменник. Часник громадянської війни, воював в бригаді Г.Котовського та Першій Кінній армії. В 1928 році втратив зір. Автор роману „Як гартувалась сталь” про події громадянської війни на Україні.

Окунєв Олександр – старший лейтенант Радянської армії. Визволяв село Мостове. Помер від ран 08.01.1944 року. Похований в с. Мостове.

Павлов Іван Петрович 9 14.09.1849 – 27.02.1936 рр.) – радянський фізіолог, автор матеріалістичного вчення про вищу нервову діяльність і сучасних уявлень про процеси травлення.

Пархоменко Олександр Якович 912.12.1886 – 03.01.1921 рр.) – активний учасник громадянської війни 1918 – 1920 рр., командир кавалерійської дивізії Червоної Армії.

Петровський Григорій Іванович (23.01.1878 – 09.01.1958 рр.) – радянський державний і партійний діяч.

Попіль Михайло Іванович (1889 – 1919 рр.). - перший голова волосного революційного комітету.

Пушкін Олександр Сергійович ( 26.05.1799 – 29.01.1837 рр.) – видатний російський поет, основоположник нової російської літератури.

Радищев Олександр Миколайович (20.08.1749 – 12.09.1802 рр.) – російський письменник, філософ, революціонер.

Середюк Йосип Миколайович ( 16.11.1924 – 28.06.1999 рр.) – фельдшер Яроповицької дільничної лікарні.

Свердлов Яків Михайлович (22.05.1885 – 16.03.1919 рр.) – діяч Комуністичної партії і Радянського уряду.

Суворов Олександр Васильович (13.11.1729 – 06.05.1800 рр.) – російський полководець і військовий теоретик, генералісимус.

Тітов Герман Степанович – льотчик – космонавт СРСР, генерал-майор авіації, Герой радянського Союзу.

Терлецький Євгеній Павлович (01.03.1892 – 22.10.1938 рр.) – один із керівників партизанського руху на Україні у 1918 – 1919 роках.

Толстой Лев Миколайович (09.09.1828 – 20.11.1910 рр.) – російський письменник, граф, член – кореспондент Петербурзької Академії наук. Автор Романа – епопеї „Війна і мир”.

Тургенєв Іван Сергійович (28.10.1818 – 22.08.1883 рр.) – видатний російський письменник

Франко Іван Якович (27.08.1856 – 28.05.1916 рр.) – український письменник, вчений і громадський діяч. Автор історичної повісті „Захар Беркут”.

Фрунзе Михайло Васильович ( 21.01.1885 – 31.10.1925 рр.) – активний учасник Громадянської війни, видатний державний і військовий діяч СРСР, народний комісар по військових та морських справах СРСР.

Українка Леся (22.02.1871 – 01.08.1913 рр.) – українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, фольклорист і громадський діяч. Народилася в м. Новоград-Волинський Житомирської області.

Хмельницький Богдан ( бл. 1595 – 27.07.1657 рр.) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України. Засновник Української гетьманської держави.

Чапаєв Василь Іванович ( 28.01.1887 – 05.09.1919 рр.) – активний учасник Громадянської війни. Командир стрілецької дивізії Червоної Армії.

Чкалов Валерій Павлович ( 20.01.1904-15.12.1938 рр.) – радянський льотчик, Герой Радянського Союзу. У 1936 році здійснив безпосадочний переліт з Москви у Петропавловськ-на-Камчатці. У 1937 році здійснив переліт з Москви до Ванкувера (США) через Північний полюс. Загинув при випробовуванні нового винищувача.

Шевченко Тарас Григорович (09.03.1814 – 10.03.1861 рр.) – видатний український поет і прозаїк, художник. Автор збірки поезій під загальною назвою „Кобзар”, драми „Назар Стодоля” та ін. Твори Шевченка перекладені близько 100 мовами світу.

Шлапак Юрій Адамович (1922 р.н.) – уродженець села Лебединці, українець, член ВЛКСМ, партизан-підпільник, підривник диверсійної групи партизанського загону ім.. Чапаєва з 1942 року. Загинув у квітні 1943 року. похований в с. Лебединці, Андрушівського району.

Щорс Микола (1895 – 30.08.1919 рр.) – активний учасник громадянської війни, підпоручик царської армії, учасник Першої світової війни. З 1918 року член партії більшовиків. У вересні 1919 р. – командир Бо гунського полку. Після захоплення більшовиками Києва був призначений комендантом міста. З березня 1919 – командир 1-ї Уманської дивізії. Убитий на позиціях дивізії під Блошицею (недалеко від Коростеня).

Якір Йона Еммануїлович (15.08.1896 – 11.06.1937 рр.) – радянський військовий діяч. У квітні 1917 р. вступив до більшовицької партії. У січні 1918 року організував і очолив загін червоногвардійців. У серпні – вересні 1919 року очолював південну групу військ 12-ї армії, що здійснила бойовий похід з Одеси до Житомира. З листопада 1925 року протягом 12 років командував військами Українського військового округу. Автор праць з питань військового будівництва. Заарештований і розстріляний 11.06.1937 року за санкцією Й.Сталіна. Згодом реабілітований.

Яновський Юрій Іванович (14.08.1902 – 25.02.1954 рр.) – український письменник. на початку 50 –х років ХХ ст. неодноразово відпочивав в с. Мала П’ятигірка, Андрушівського району.

Архів блогу