В Андрушівській центральній районній лікарні відбулося урочисте відкриття газової котельні після реконструкції та реанімаційного відділення. На ці заходи витрачено понад два мільйони гривень. До реконструкції котельні і придбання нового газового обладнання тепло районна лікарня отримувала від роботи старих білоруських газових котлів, яким по 20 років. Щороку котельню доводилося зупиняти, навіть під час опалювального сезону й ремонтувати котли, які не витримуючи тиску тріскалися й виходили з ладу.
16 листопада поточного року відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно постанови районної виборчої комісії була скликана перша сесія районної ради шостого скликання, на яку запрошувалися депутати районної ради, голови та секретарі місцевих рад, голова та заступники голови районної державної адміністрації, начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, керівники підприємств, установ та організацій, керівники районних організацій політичних партій, представники засобів масової інформації. Перше пленарне засідання першої сесії райради шостого скликання, як і передбачали народні обранці та й уся громадськість, очікувалося бути досить цікавим: кому байдуже, який розклад політичних сил буде в районній раді, хто очолить її. Отож відкрила зібрання голова районної виборчої комісії Т. В. Пашинська, яка проінформувала присутніх про підсумки виборів депутатів до районної ради. Вона наголосила, що, згідно вимог чинного законодавства, було створено 29 виборчих округів, межі яких співпадали з межами територіальних громад, визначено їх єдину нумерацію і місцезнаходження та 46 виборчих дільниць. Андрушівською районною виборчою комісією було зареєстровано 138 кандидатів у депутати Андрушівської районної ради від 12 місцевих осередків партій. Доповідач зауважила, що вибори, котрі відбулися 31 жовтня, пройшли демократично, в рамках чинного законодавства. До Андрушівської районної виборчої комісії не надійшло жодної скарги чи зауваження щодо самого виборчого процесу чи ходу голосування. Т. В. Пашинська оголосила присутнім підсумки волевиявлення громадян. Ось вони: загальна кількість виборців, включених до списків, - 27431 чол.; кількість виборців, які отримали бюлетені - 16596 чол.; взяли участь у голосуванні 16595 чол.; кількість бюлетенів, визнаних недісними,- 995; кількість виборців, які не підтримали жодного кандидата, - 2513 чол. За результатами виборів право на участь у розподілі депутатських мандатів райради набули кандидати у депутати, включені до списків місцевих організацій партій, що отримали три і більше відсотків, а саме: Андрушівська районна організація політичної партії «ВО «Батьківщина» - 4361 чол. (26,3%); районна організація Партії регіонів - 3208 чол. (19,3%); районна організація Народної Партії - 1631 чол. (9,8%); районна організація політичної партії «Сильна Україна» - 1223 чол. (7,4%); районна організація Політичної партії «Фронт Змін» - 1069 чол. (6,4%); районна організація політичної партії «Наша Україна» - 902 чол. (5,4%); районна організація Комуністичної партії України - 750 чол. (4,5%). Всі інші осередки політичних партій не пройшли трьохвідсотковий бар’єр. Кількість депутатських мандатів, отриманих за списками місцевих організацій політичних партій, становить: районна організація політичної партії «ВО «Батьківщина» - 10; районна організація Партії регіонів - 7; районна організація Народної Партії - 3; районна організація політичної партії «Сильна Україна» - 3; районна організація Політичної партії «Фронт Змін» - 2; районна організація Комуністичної партії України - 2; районна організація політичної партії «Наша Україна» - 2. У зв’язку з тим, що закінчився виборчий список районної організації політичної партії «Наша Україна», один мандат з виборів у багатомандатному виборчому окрузі залишився вакантним. Отже, кількість депутатів, що пройшли по виборчих списках місцевих організацій політичних партій становить 28 чол. По одномандатних мажоритарних виборчих округах до райради обрано 29 депутатів. Виступаюча зачитала прізвища 57 депутатів районної ради, обраних на виборах 31 жовтня, 17 з яких - жінки, 40 - чоловіки. Із загальної кількості 42 мають вищу освіту, 10 - базову вищу, 3- середню спеціальну, 2 - середню. За віком: від 20 до 30 років - 2 депутати; від 30 до 40 - 9; від 40 до 50 - 26; від 50 до 60 -17; понад 60 - 3 депутати. Наймолодшим народним обранцем є І. Л. Круківська, а найдосвідченішим - Б. Р. Срібний. Голова районної виборчої комісії Т. В. Пашинська привітала всіх новообраних депутатів, побажала плідної праці на благо району, а також висловила подяку за сумління всім, хто забезпечував роботу районної виборчої комісії, вручила їм грамоти. Далі для продовження ведення роботи сесії районної ради було обрано тимчасову президію з п’яти депутатів - представників партій, які набрали найбільшу кількість голосів. До її складу увійшли В. В. Костик, В. Б. Шпаківський, Б. В. Мазур, Л. В. Ковальчук, І. В. Лисюк. Після невеликої конфронтації щодо того, хто вестиме сесію, яку намагалися внести представники районної організації політичної партії «ВО «Батьківщина», цю місію за рішенням тимчасової президії ради доручили виконувати депутату райради, голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Потім депутати затвердили регламент роботи першої сесії ради, обрали лічильну комісію та секретаріат і після перерви, яка була надана для створення фракцій у районній раді, продовжили роботу. Найчисельнішою виявилася фракція районної організації політичної партії »ВО «Батьківщина» - 22 депутати, на другому місці - районної організації Партії регіонів - 10. До першої приєдналися, подавши заяву до секретаріату, два депутати від районної організації Політичної партії «Фронт Змін». Головуючий оголосив порядок денний зібрання, а саме: вибори голови районної ради, його заступника, створення постійних депутатських комісій, затвердження їх складу, обрання голів комісій та ряд інших. І ось приступили до обрання голови районної ради. Видалося дивним те, що під час висунення кандидатур на цю посаду досить тривалий час зал мовчав, завмер в очікуванні, поки не втрутився головуючий і не запропонував визначитися з часом, протягом якого мають надходити пропозиції. Зійшлися одноголосно на 5 хвилинах, в іншому випадку робота сесії мала бути припинена. Першою на посаду голови районної ради було внесено кандидатуру депутата В. О. Лівінського, який відразу взяв самовідвід. Після тривалих роздумів народні обранці запропонували кандидатури Ю. О. Іщука та В. С. Півня. Результат таємного голосування був таким: за першого кандидата із 56 депутатів, які брали участь у голосуванні, віддали свої голоси 23, за другого - 25, 7 депутатів не підтримали ніякого кандидата. Жоден з претендентів не набрав потрібної кількості голосів - понад 50%, тобто 30. В третьому турі була висунута кандидатура О. В. Мельника. Результат - 26 голосів. В наступному турі були запропоновані кандидатури В. А. Хоменка, Є. П. Святюка. Перший зняв свою кандидатуру, а за другого проголосувало тільки 23 депутати. І знову наступний тур - п’ятий. Тепер на посаду голови висунули кандидатури А. І. Авраменка, В. О. Лівінського та В. О. Захаркевича. Голоси розділилися відповідно: 17, 28 і 8. Останній кандидат вибув з боротьби. Стосовно двох інших, після повторного голосування, результат був таким: А. І. Авраменко набрав 25 голосів, В. О. Лівінський - 28. Таким чином ніхто не переступив бар’єр в 30 голосів. На цьому уже за 16 год. дня депутати вирішили завершити роботу першого пленарного засідання першої сесії райради шостого скликання і зібратися через тиждень. Часу для консолідації всіх політичних сил буде вдосталь, а також для того, аби вони були поміркованіші і одностайні у виборі кандидатур на посаду голови райради, який би зумів об’єднати їх для плідної роботи.
21 листопада всі трудівники села відзначатимуть своє професійне свято - День працівників сільського господарства. Аграрне виробництво займає чільне місце в економіці району. Адже його частка у валовій продукції по району становить 60 %. Щорічно напружено і нелегко для селян даються здобутки. Причини, які негативно впливають на економіку села, мабуть, не слід повторювати - вони відомі. Це диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, недостатня підтримка аграріїв з боку держави, інші чинники. Однак, не дивлячись на всі незгоди, люди вирощують хліб, виробляють молоко та м’ясо. Долаючи негаразди, галузь все ж має певні здобутки. Сільськогосподарськими підприємствами вирощено по 29 цнт. зернових культур з гектара, валовий збір склав більше 50-ти тисяч тонн зерна. Найвищого врожаю досягнуто у приватному підприємстві „Імпак” (директор Маліновський С. В.) - понад 36 центнерів з гектара. Більш як по 30 центнерів на гектарі вродили зернові у ПОСП „Надія”, ДП „Оранта” с.Зарубинці. Що стосується нашої головної технічної культури - цукрових буряків, то по господарствах збільшено їх валове виробництво майже вдвічі. Прогнозується отримати ще 35 тисяч тонн зерна кукурудзи. Господарства району практично завершили її збирання на площі 7190 га. Середня врожайність становить 60 центнерів з гектара, а найбільший валовий збір кукурудзи у ТОВ "Укр Агро РТ” - понад 16 тисяч тонн. Вже декілька років агроформування району почали вирощувати нетрадиційні для наших умов культури - соняшник та сою. Непогано вродив соняшник у товариствах " Укр Агро РТ” та "Добробуті”, де зібрали його по 21,0 та 18,6 ц/ га відповідно. По 20.0 ц сої зібрали з кожного гектара у ПАТ "Андрушівське” та ПОСП "Іванківське”. А у ПОСП "Надія” врожай ще вищий - по 27.0 ц/га. Дані факти ще раз підтверджують, що і в нинішніх умовах можна досягти добрих результатів, якщо на своєму місці керівники та спеціалісти, якщо в трудових колективах панує по-справжньому ділова атмосфера. Не дивлячись на те,що погодні умови протягом серпня-вересня були не зовсім сприятливі для посіву озимини, все ж господарства змогли засіяти майже 10 тис. гектарів. З них озимі зернові становлять 8 тис.га, а озимого ріпаку маємо 2036 гектарів. В даний час посіви знаходяться в задовільному стані. З певними позитивними показниками в роботі підійшли до свята працівники тваринницької галузі. Завдяки самовідданій праці, підвищенню рівня організаторської роботи в цілому по сільгосппідприємствах значно зросла прдуктивність худоби, збільшилося валове виробництво тваринницької продукції. Зросла чисельність поголів’я ВРХ на 22 %, в тому числі корів молочного стада - на 31%. Стабілізувалася чисельність свинопоголів’я. Продуктивність молочного стада за 10 місяців складає 2750 кг, що більше проти минулого року на 309 кг. Вироблено 5133 тонни молока, 4420 цнт. м’яса, 12,2 млн. штук яєць. Це більше минулорічного на 67%, 51%, 8% відповідно. Високих темпів у розвитку тваринницької галузі набрали у ТОВ "Аларіт Трейд” с. Івниця, де керівник Чуприна Андрій Михайлович. В господарство завезено високопродуктивне племінне молочне стадо. Зараз там мають 1397 голів великої рогатої худоби, 547 корів. Надій на корову становить 4206 кг. У СФГ „ Шателюк”, де керівником Шателюк Іван Іванович, до кінця року планують досягнути п’ятитисячного рубежу. Непоганих результатів добиваються у СТОВ „Хлібороб”, де керівник Юянець Петро Володимирович; у СТОВ „Старокотельнянське”, керівник Срібний Борис Романович; у СТОВ "Добробут”, керівник Клименко Володимир Борисович. З року в рік тут утримується велика кількість худоби, в тому числі і поголів’я дійного стада, виробляється значний відсоток тваринницької продукції. Стабільних результатів досягають на птахофабриці ПОСП „Надія”, керівник Семенюк Василь Іванович, головний зоотехнік Школьний Сергій Володимирович, де отримують щорічно по 14-15 млн.штук яєць, вирощують близько 1000 цнт.м’яса птиці і річна продуктивність становить 285-300 шт. яєць на курку-несучку. І все ж економічний стан господарств залишається складним. Тільки вісім з них закінчать рік із прибутками. У дев’яти сільгосппідприємствах буде прибутковим рослинництво, у шести - тваринництво. Загальна сума прибутків становитиме 2,9 млн. грн., при цьому рівень рентабельності складе близько трьох відсотків.Зарплата працівникам агроформувань виплачується вчасно. За 10 місяців поточного року власникам земельних та майнових паїв виплачено 14,3 млн. грн. орендної плати, що становить 80%. Стовідсотково розрахувалися ПП "Імпак”, ПОСП "Іванківське” і ТОВ СП "Спіка”. В переддень свята хочеться висловити найщиріші слова вдячності тим, хто своєю працею робить посильний внесок у вирішення нелегких завдань, що стоять перед трудівниками села. Дякуємо за самовіддану працю директорам СТОВ „Старокотельнянське” Срібному Б. Р., СТОВ "Хлібороб” Юянцю П. В., СТОВ "Добробут” Клименку В. Б. директору ПП „Імпак” Маліновському С. В., директору ПОСП "Надія” Семенюку В. І., головному агроному ТОВ "Укр АгроРТ” Маркевичу В. М., головному інженеру ПОСП „Надія” Прунчаку С. М., головному зоотехніку ПП "Яромир” Дзядевич З. В., доярці Ткачук В. А. із Ст. Котельні, доглядачці ВРХ Оселедчук В. Ф. із Степка, механізатору Цимб -ровичу О. К. із Волиці та багатьом іншим, що примножують трудову славу нашого району. Гідно трудяться фермери Ткаченки , Семенюк П. І. з Андрушівки, Колодніцький В. Л. із Забари, Басюк М. В. із Гальчина, Ковбаса В. О. із Ярешок. Дорогі трудівники села! В переддень свята щирі слова шани адресуються хліборобам, механізаторам, тваринникам, організаторам агропромислового виробництва району. Ваша робота нелегка, але дуже важлива. Адже Україна живе і працює завдяки невтомним трудівникам, які постійно дбають про землю. Нехай Ваша віддана праця і надалі служить на користь державі, на благо України. Бажаємо радості, успіхів у праці, міцного здоров’я і людського щастя вам і вашим родинам. Нехай щедро родять ниви, хай над ними буде мирне небо, завжди світить сонце, а в кожному домі панують добро та злагода.
Зі святом Вас!
Олександр Гайдабас, начальник управління агропромислового розвитку
В районній раді - відбувся семінар-навчання голів місцевих рад щодо повноважень органів місцевого самоврядування на виборах депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів 31 жовтня 2010 року відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»; - підбито підсумки другого етапу обласного конкурсу серед сільських, селищних рад на кращий санітарний стан та благоустрій територій. Серед трьох сільських рад: Гальчинської, Іванківської, Нехворощанської - лідерів першого етапу, визначено переможцем Гальчинську сільську раду. Матеріали направлені до обласної ради для участі у третьому етапі обласного конкурсу, підсумки якого, згідно умов, будуть підбиті обласною конкурсною комісією до 1 грудня 2010 року. У Бровківській сільській раді - впорядковано сміттєзвалище в с. Бровки Перші, на що використано із сільського бюджету 5,6 тис. грн.; - для забезпечення екологічно чистою питною водою вихованців дитячого дошкільного закладу викопано криницю, встановлено нову насосну станцію та замінено водогінну мережу. Всі ці роботи обійшлися раді в 12 тисяч гривень; - відбулося виїзне засідання жіночої ради за участю сільського голови Н. І. Мельник, на якому вирішувалося питання, як поліпшити умови проживання інваліда II групи Гришанович Н. В. та її неповнолітнього сина; - сільський голова разом з представниками центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, дирекції загальноосвітньої школи відвідали сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах; - сільський голова та депутат ради при відвідуванні жительки села Мельник Н. В. знайшли її в тяжкому стані. Викликана швидка допомога приїхала вчасно. Хвору госпіталізували. У Волосівській сільській раді - завершено поточний ремонт адмінприміщення сільської ради; - триває поточний ремонт приміщення ФАПу. Всі роботи будуть завершені до 1 жовтня.
Матерали підготувала Т. В. Ломберг, начальник організаційного відділу районної ради. Тел.: 2-18-50
У селі в 1923 році діяло сільське споживче товариство та у 1924 році – сільськогосподарське кредитне товариство. Перший колгосп в селі було організовано в 1929 році, нараховувалось в ньому 16 членів. В даний час на території села знаходиться два сільськогосподарські підприємства Під час Голодомору 1932 – 1933 років в селі померло 166 чоловік, в більшості діти та люди старшого віку. На сільському цвинтарі насипано велику братську могилу для вшанування померлих від голоду односельчан . Серед репресованих жителів села був Бугрим Микола Данилович, 1885 року народження. Письменний, диякон. Був заарештований 9 вересня 1937 року і осуджений трійкою при УНКВС по Київській обл..за ст.. 54-10 КК УРСР. від 11 вересня 1937 року ув’язнений до ВТТ на 10 років. Реабілітований у 1989 році. В 1941 році в селі нараховувалось 1224 жителі та 302 двори. Антопіль було окуповано німецько – фашистською ордою 17 липня 1941 року. 18 молодих, гарних та здорових дівчат та хлопців було відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Закатовано та розстріляно під час війни у селі 55 чоловік. Село було звільнене від німецької окупації 28 грудня 1943 року. Радянські війська наступали з боку Андрушівки і рухались в сторону Глинівець. На території села, на кладовищі є могила воїнів – визволителів, в якій захоронено 119 чоловік. На цьому місці встановлено в 1959 році пам’ятник радянським воїнам, (10 офіцерів і 109 - сержантів та рядових), які загинули при визволенні села. В 1989 році відбулась його реконструкція. Інший пам’ятний знак встановлено у 1990 році в центрі села, біля школи 102 воїнам – односельцям, які не повернулись з війни. В селі працює будинок культури, сільська бібліотека, фонд якої складає 7500 примірників. При будинку культури діє музейна кімната історії рідного села, якою керує Устич Петро Володимирович. Народне училище (школа) існує з 1880 року, яке реорганізовано було у однокласну церковно-приходську школу. У школі зараз навчається 68 учнів, педколектив складається з 12 вчителів .Гордістю педагогічного колективу є засновник учительської династії Муравський Людвіг Йосипович, який більше 53 років пропрацював у сільській школі вчителем та директором і багато доклав зусиль до процвітання свого села. З давніх давен люди цінують подвиги ратні та трудові. Жителі села з гордістю називають імена славних орденоносців – односельців: Бугрима Миколу Мусійовича, Добровінського Станіслава Антоновича, Сидоренко Галини Карпівни. Українська православна церква Хрестовоздвиженська, побудована в 1841 році (1 грудня) на кошти прихожан та поміщика Л. Невмержицького була дерев’яною з такою ж дзвіницею і знаходилась на цвинтарі. У 1898 перетворена в церкву приписну до Котельнянської парафії. Зруйнована у 1938 році. Але у 2000 році за рішенням загальних зборів села вона почала працювати в новому приміщенні. Площа земель в адмінмежах Антопільської сільської ради - 1958 га.
Інша легенда про походження назви села доводить, що назва «Нехворощ» походить від назви рослини нехворощ, зарослі якої були в тих місцях. На кінець XVIII століття Нехвороща фігурує як королівське містечко, якому належали привілеї, які мали сприяти подальшому зростанню і розвитку селища. Ці привілеї були встановлені 17 лютого 1792 року зазначалось, що містечко має герб. Це був кольоровий малюнок круглої форми: у синьому полі осідланий коричневий кінь і коричневе дерево, по небу пливуть білі хмарки, внизу зелена трава. Але містечко не набуло відповідного адміністративного статусу і занепало. В архівних документах, датованих XIX ст. вже зустрічається не містечко, а село Нехворощ. В Нехворощі в 1887 році на кошти прихожан була збудована церква в честь ікони Казанської Божої Матері. З встановленням радянської влади було припинено богослужіння в церкві , а приміщення рішенням сільської сади було передано під клуб. Зараз в церкві відновлено богослужіння. Радянська влада в селі була встановлена в січні 1918 року. Під час громадянської війни в навколишніх лісах діяв партизанський загін. Деякий час перебував штаб Першої кінної армії під командуванням Будьонного. Час голодомору для нехворощанці був таким же важким, як і у більшості сіл України. Колективізація в селі, як і у інших регіонах України, супроводжувалася свавіллям та жорстокістю владних структур. Пік репресій припадає на 1937 -1938 роки. «Ворогів» народу знаходили найчастіше серед одноосібників та тих, що не бажали усуспільнювати особисте майно. Серед них був Белявський Іван Павлович, який народився у 1913 році в м-ку Нехворощ, Андрушівської волості., Житомирського повіту, Волинської губернії. Він був за національністю поляк, робітник торфорозробок. Проживав у Нехворощі. Заарештований 4 серпня1938 року. Обвинувачувався у причетності до ПОВ ( Польська організація військових). За постановою трійки при УНКВС по Житомирській обл.. від 7 жовтня 1938 р. розстріляний 10 жовтня 1938 року.Реабілітований у 1957 році. Буняк Хрисанф Макарович, 1911р.н.циган, неписьменний, без певного місця праці та проживання. Заарештований у м-ку Нехворощ 8 квітня 1938 року. Обвинувачувався за ст.. 54-1а КК УРСР. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській обл.. від 3 жовтня 1938 року розстріляний 4 жовтня 1938 року. Реабілітований у 1989 році. Веселовський Іван Миколайович1897 року народження, який народився в м-ку Нехворощ Андрушівської вол, Житомирського пов., Волинської губ. Поляк, письменний, лимар лісодільниці смт. Андрушівка, Андрушівського р-ну, Житомирської обл.. Заарештований 23 квітня1938 року. Обвинувачувався у причетності до ПОВ. За постановою трійки при УНКВС по Житомирській обвід 25 вересня 1938 року розстріляний 4 жовтня 1938 року. Реабілітований у 1957 році. Під час колективізації було утворено колгосп « За врожай» і пізніше він став основою для трьох колгоспів: ім. Щорса, 20-річчя Жовтня, 2-га п’ятирічка. Славні героїчні подвиги нехворощанці повторили і в роки Великої Вітчизняної війни. З 10 липня 1941 року 335 жителів села боролись з німецько-фашистськими окупантами на фронтах війни. З них 175 воїнів нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. Серед учасників війни відоме ім’я Героя Радянського Союзу – підполковника авіації Козлова Йосипа Дмитровича, який народився в с. Нехворощ 12 лютого 1904 року. В роки війни відважний пілот здійснив 257 бойових вильотів на бомбардування і штурм ворожих позицій. Указом Президії Верховної Ради від 13 березня 1944 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він також нагороджений багатьма орденами і медалями, серед них орден Леніна, Бойового Червоного Прапора, Олександра Невського, два ордени Червоної зірки та іменні нагороди.(« Герои Советского Союза. М. 1987 г., том 1.) З 10 липня 1941 року 335 жителів села боролися з німецько – фашистськими окупантами на фронтах війни. На території села та в навколишніх лісів діяла партизанська група І.Д. Богорада Під час окупації було розстріляно німцями 13 мирних жителів. Визволяли село бійці 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ф. Ватутіна. 147 чоловік полягли смертю хоробрих за батьківщину. В 1945 році та в 1965 році на братських могилах загиблих воїнів – визволителів Нехворощі споруджено пам’ятники. Не заростає травою стежка до цих могил. На них завжди полум’яніють свічками пам’яті квіти. На полі біля Нехворощі довгий час був польовий військовий аеродром. Після вигнання загарбників в грудні 1943 року на цьому аеродромі деякий час базувалась авіачастина (винищувально - штурмовий авіаційний корпус) Командиром цього корпусу був Герой Радянського Союзу, відомий на весь світ військовий льотчик, генерал Каманін. Він один з семи перших героїв Радянського Союзу, який брав участь у спасанні челюскінців. З 1884 року в селі працює церковно-приходська школа. Зараз це Нехворощанська школа I –III ступенів. В ній навчається 171 учень, їх навчають 17 учителів. У 2004 році відкрито нове приміщення школи. Сільськогосподарські угіддя колгоспу передані в користування СТОВ «Дари ланів». В приміщенні сільського клубу є музейна кімната історії села, яка створена під керівництвом П.Палій, а при школі, в кабінеті історії, є куточок історії рідного краю, створений вчителем історії Козак Л.І. Серед видатних людей, уродженців села Нехворощ, є Гладкий Микола Дмитрович ( 1890 -1942 ) український поет, перекладач, вчений – мовознавець.На думку доктора філологічних наук, професора М. В. Никончука, який вивчав наукові праці братів Гладких, зокрема описи «Нехворощанського діалекту», батьківщиною М. Гладкого є село Нехворощ. Підрісши, навчався в Харкові, в 1910 році переїхав до Житомира. Є всі підстави вважати, що навідуючи родичів своєї дружини, Вероніки Морозівни, М. Гладкий не раз бував у селі. Друкувався в журналах « Світло», «Маяк», календарі «Розвага» та ін. Автор поетичної збірки « На війні та в неволі» ( видана в 1917 році під час перебування в австрійському полоні в Зальцведелі), «Практичного курсу української мови» ( перше видання здійснено у Житомирі в 1918 році ) ряду словників і посібників з правопису, книжок «Наша газетна мова» (1928) « Мова українського письменництва» (1930). В 1937 році був репресований, помер в 1942 році в місті Красноярську.