Шукати в цьому блозі

Translate

Статистика сайта

Відвідувачі по країнам
Відвідувачі за останні 24 години
вівторок, 6 серпня 2013 р.

Дітей зігріває родинне тепло

На державному рівні розроблено і затверджено Національну стратегію профілактики соціального сирітства. Реалізація Плану заходів і виконання їх до 2020 року дасть змогу скоротити чисельність дітей-сиріт і тих, що позбавлені батьківського піклування, майже на 26 відсотків. При розробці соціальної програми за основу взято Указ Президента України Віктора Януковича від 16.12.11 р. «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні» та соціальні ініціативи Глави держави.
На території нашого району проживає 148 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Охопити їх сімейними формами виховання - це завдання місцевої влади і, зокрема, служби у справах дітей райдержадміністрації, а також районної організації Партії регіонів, які завжди допомагають багатодітним родинам, сім’ям, де перебувають діти під опікою. В районі функціонують 2 будинки сімейного типу та 7 прийомних сімей, в яких виховується 22 дитини.
30 травня в районі побували заступник голови облдержадміністрації Я. Д. Долгих, працівники служби у справах дітей облдержадміністрації на чолі з її начальником О. О. Савельєвою, працівники ЗМІ області. Вони разом з головою районної державної адміністрації, головою районної організації Партії регіонів Б. В. Мазуром, начальником служби у справах дітей РДА І. Т. Нечепою відвідали прийомну сім’ю Василя Павловича й Алли Григорівни Пеньківських та дитячий будинок сімейного типу Галини Володимирівни та Петра Олексійовича Гарбузи.
На порозі добротного будинку по вулиці Карла Маркса в Андрушівці гостей зустріли короваєм на вишитому рушнику Алла Григорівна та Василь Павлович. Діти, а їх у родині шестеро, чекали нас на другому поверсі, де розташовані їх кімнати, велика зала. Вразили чистота, достаток, сучасний інтер’єр і охайність.
Після вітань і вручення подарунків, з якими прибули гості, зав’язалась невимушена розмова з батьками і дітьми.
Добра і привітна мама-господиня Алла Григорівна у ті хвилини, здавалося, була найщасливішою, не зводила очей із свого найціннішого скарбу - шістьох діток, які сиділи на дивані, і представила кожного - найстаршого Романа і наймолодшого Ігоря Пеньківських та Юрія, Володю, Валерія і Валю Білих.
- Працюючи в службі у справах дітей райдержадміністрації, я стала свідком того, як чотирьох сиріток доля залишила напризволяще. Я бачила малюків перед тим, як їх відправили в інтернат. І відтоді втратила спокій, поділилася своєю сокровенною думкою з чоловіком, порадилися із батьками і вирішили: ми заберемо цих діток і станемо прийомною сім’єю. Так і зробили. Вже 9 місяців ми - одна родина. Разом вчимо уроки, працюємо по господарству, їмо за оцим великим столом, ділимо великі й маленькі радощі. Щирість, відкритість, доброта і любов - ось що ми сіємо в душах своїх дітей і з нетерпінням чекаємо сходів посіяного, - ділилась з гостями Алла Григорівна. А Василь Павлович, якого не обминула сирітська доля, був розчулений і небагатослівний.
За подарунки та побажання зростати мудрими і слухняними діти вручили гостям квіти, сувеніри, охоче сфотографувалися разом.
Не хотілося залишати цю привітну оселю, наповнену дитячим щебетом, світлими надіями і любов’ю, але нас чекали в другому кінці міста.
І ось ми біля дитячого будинку сімейного типу по вул. Ватутіна. Тут теж радісно зустріли бажаних гостей, вручили їм традиційний український коровай батьки Галина Володимирівна та Петро Олексійович. По-святковому вбрані діти вітали гостей. Ті ж у відповідь вручали подарунки - іграшки та солодощі. В сяючих очах хлопчиків і дівчаток - неприхована вдячність батькам за повернуте дитинство. Чотирьох - Діму, Віталія, Вероніку й Богдана, зовсім недавно взяли з притулку. Юра живе в сім’ї вже 5 років, Віктор - студент університету. Свої рідні Настя й Андрій допомагають мамі виховувати маленьких. Альона - студентка приїздить тільки в гості. В цьому домі теж виняткова чистота й акуратність, є всі побутові зручності. До їх створення доклав багато праці батько Петро Олексійович.
- Підростають помічники, - каже, посміхаючись, - хлоп’ята до техніки тягнуться. В кого до чого душа лежатиме, тому й будемо навчати.
- Ми гордимося своїми дітьми, - втручається в розмову Галина Володимирівна. - Нам нелегко, але з Божим благословенням починаємо кожен день, вчимо діток бути чуйними, любити працю, поважати старших. Вони в нас слухняні, вдячні. Дуже люблять Андрія - він піаніст і художник. Послухайте, як він грає.
З кімнати на першому поверсі лине мелодія «Зимового вечора» - нею заслухалися всі гості.
На закінчення зустрічі гостям вручили квіти і сувеніри. А Ярослав Дмитрович Долгих, підсумувавши відвідини, сказав:
- Хоча це - робоча поїздка, але для мене це було як свято, бо одержав масу задоволення від побаченого. Хочу низько вклонитися батькам обох родин, де ми побували, за їх великий, благородний труд, за щирі серця, відкриті душі, працьовиті руки. Завдяки їм на Андрушівщині поменшало сиріт. Дітки, яких ми бачили в цих сім’ях, відчувають себе потрібними, оточеними батьківським піклуванням. Вони доглянуті, ситі, старанно вчаться. Із спокоєм і вдячністю вони щодня переступають батьківський поріг, за яким для них світять, як у пісні, два сонця - батько і мати.
Справді так. Отож якщо у вас чуйне серце, вразлива душа, якщо ви вирішите повернути сироті чи обездоленому малюку вкрадене дитинство, робіть це не вагаючись. Держава у цій благородній справі йде назустріч - підтримує опікунів, прийомних батьків, які, як ми переконалися, скрути не відчувають: за добро платиться добром.

Лідія Наконечна

0 коментарі:

Архів блогу